Верхня Мануйлівка
Верхня Мануйлівка — село в Україні, у Кременчуцькому районі Полтавської області. Населення становить 586 осіб. Орган місцевого самоврядування — Мануйлівська сільська ра.
| село Верхня Мануйлівка | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна |
| Область | Полтавська область |
| Район/міськрада | Кременчуцький район |
| Рада | Мануйлівський старостат Кременчуцького району |
| Код КАТОТТГ | UA53020090080075007 |
| Облікова картка | ВР України |
| Основні дані | |
| Населення | 586 |
| Поштовий індекс | 39120 |
| Телефонний код | +380 5342 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°20′43″ пн. ш. 33°43′38″ сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
73 м |
| Відстань до обласного центру |
82,4 км |
| Відстань до районного центру |
25,4 км |
| Найближча залізнична станція | Козельщина |
| Відстань до залізничної станції |
25,7 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 39120, Полтавська обл., Козельщинський р-н, с. Верхня Мануйлівка, вул. Горького, 40 |
| Сільський голова | Щеглова Віра Антонівна |
| Карта | |
  Верхня Мануйлівка | |
 Верхня Мануйлівка  Верхня Мануйлівка | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Після ліквідації Козельщинського району 19 липня 2020 року село увійшло до Кременчуцького району[1]. Відстань до райцентру становить близько 25 км і проходить автошляхом місцевого значення.
Голова ради Сьомик Володимир Миколайович. Секретар Щеглова Віра Антонівна. Бухгалтер — Артюх Таміла Борисівна.
Географія
Село Мануйлівка виникло наприкінці XVII — на початку XVIII століття. Село Верхня Мануйлівка знаходиться на лівому березі річки Псел, вище за течією за 1,5 км розташовано село Нижня Мануйлівка, нижче за течією за 4 км розташовано село Піски. Навколо села сосновий ліс. На правому березі Псла розташований Ландшафтний заказник «Псільський».
Історія
Відомо, що землі, де розташоване село, були заселені здавна. Біля Великої Мануйлівки виявлено поховання (трупоспалення) перших століть до нашої ери. Село засноване, вірогідно, наприкінці XVII — на початку XVIII століття, і значиться як Мануйлівка. У документах є згадка про нього, датована 1729 роком. За усними переказами, що збереглися донині, село нібито заснували козаки, вихідці із Запорізької Січі, які пливли вгору по Дніпру, шукаючи вільних земель, щоб оселитися там.[2] З XVII століття село входило в Говтвянську сотню Миргородського полку; у селі було 88 дворів посполитих селян, підлеглих безпосередньо гетьмансько-старшинській адміністрації.[3]
У 1728 році гетьман України Данило Апостол віддав Мануйлівку «на ранг» судді Миргородського полку Ф. Остроградському, який згодом, у 1741 році, одержав грамоту від Генеральної канцелярії на вічне і потомствене володіння селом. Але вже в 1784 році Мануйлівка згідно з грамотою цариці Катерини II перейшла у власність Марфи Лалашової (вдова Андрія Федоровича Остроградського, у другому шлюбі за бригадиром Костянтином Лалош з новосербів, власне Сенат висунув пропозицію надання їй Мануйловки ще 1782).[3]
У перші десятиліття існування села через постійну боротьбу з весняними повенями частина жителів Мануйлівки переселилась на більш підвищену місцевість, де незабаром утворилося село, назване Верхньою Мануйлівкою, або Горою.
Швидкому розвитку села сприяли вигідне географічне положення та багаті угіддя. У 1859 році в селі вже було 267 дворів, де проживало 1897 осіб. У цей час значна частина мануйлівських земель стала власністю князя О. П. Ширінського-Шахматова.[3]
Освіта
У селі знаходиться Мануйлівський ліцей, де навчається до 80 дітей. Також працює відділення ДСШ.
Культура
У центрі села стоїть пам'ятник Максиму Горькому. Неподалік розташований музей на його честь[4]. В центрі села є будинок культури. Діє бібліотека, фонд якої нараховує більше 14 тисяч книг.
Також у Мануйлівці проводяться вже декілька років змагання дельтапланеристів на Кубок Олександра Величка.[5] На ці змагання приїжджають із сусідніх країн.
Особистості
У 1897 та в 1900 роках у Верхній Мануйлівці жив і працював у літній час радянський письменник Максим Горький. З його ініціативи і за участю в селі була створена жіноча недільна школа, сільський хор та самодіяльний театр, у якому Горький був і актором, і режисером. Тут у 1897 році народився його син Максим [6].
У Мануйлівці Горький написав повісті й оповідання: «Подружжя Орлови», «Ярмарок у Говтві», «Троє», «Мальва», «Тьху» та почав писати свій великий твір «Фома Гордєєв».[7]
Із Верхньої Мануйлівки родом дружина Григора Тютюнника Людмила Василівна, тому відомий український письменник часто тут бував та працював. 22 травня[коли?] також приїжджали Олесь Гончар, Андрій Головко, Євген Гуцало.
Галерея
Див. також
Примітки
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- Історія міст і сіл Української РСР. Полтавська область, 1967, с. 424.
- Історія міст і сіл Української РСР. Полтавська область, 1967, с. 425.
- Мануйлівський літературно-меморіальний музей О. М. Горького на сайті «Рідна країна — Світоглядний портал»
- Новости — AVISPRO — Парапланы в Кременчуге на сайті AVISPRO (рос.)
- Константин Буркут. Об одном литературном музее Полтавщины или Поездка в Верхнюю Мануйловку
- Історія міст і сіл Української РСР. Полтавська область, 1967, с. 426.
Джерела та примітки
- За ред. А.В. Кудрицького. Полтавщина : Енцикл. довід.. — К. : УЕ, 1992. — С. 115. — ISBN 5-88500-033-6.
- Історія міст і сіл Української РСР. Полтавська область. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967. — 352 с.