Верхні Гаї

Ве́рхні Гаї́ (анг. Verkhni Hai, колишня назва: Вижні Гаї; 1670 р.) — село Дрогобицького району Львівської області. З 2020 року входить до Дрогобицької міської громади. 24 грудня 2020 року на II сесії Дрогобицької міської ради на посаду старости сіл Нижні Гаї, Верхні Гаї, Бійничі затвердили колишнього голову села Нижні Гаї – Василя Василенка.

село Верхні Гаї
Герб Прапор
Країна  Україна
Область Львівська область
Район/міськрада Дрогобицький район
Громада Дрогобицька міська громада
Основні дані
Засноване до 1409
Населення 1039
Площа 2.4 км²
Густота населення 432.92 осіб/км²
Поштовий індекс 82169[1]
Телефонний код +380 3244 95
Географічні дані
Географічні координати 49°18′48″ пн. ш. 23°39′22″ сх. д.
Найближча залізнична станція Верхні Гаї
Місцева влада
Адреса ради м. Дрогобич, площа Ринок,1
Сільський голова Кучма Тарас Ярославович
Староста Василенко Василь
Карта
Верхні Гаї
Верхні Гаї
Мапа

Назва

7 травня 1946 року село Гаї Вижні перейменовано на село Верхні Гаї і Гаї-Вижнянську сільську Раду — на Верхньогаївську[2]

Розташування

До Дрогобича 12 км. Через село проходить залізниця, станція Верхні Гаї. В селі окрім мурованої церкви є дерев'яна Пр. Трійці 1910[недоступне посилання з березня 2019]. Неподалік від села розташоване заповідне урочище «Лази».

Географія

Село розташоване на правому березі річки Ворони.

Історія

20 серпня 1409 року король Владислав ІІ Яґайло подарував села Почаєвичі та Гаї Верхні й Нижні Дрогобицького повіту Станіславові Коритку з правом спадкоємства.[3]

Село перед 1939 р

У селі (була) дерев'яна церква з 1910 р., дім читальні «Просвіти», кооператива.
1 серпня 1934 р. було створено ґміну Нойдорф в дрогобицькому повіті з центром в селі Нойдорф. До неї увійшли сільські громади: Болехівців, Верхніх Гаїв, Нижніх Гаїв, Нойдорф, Почаєвичів, Раневичів[4].
Найбільш оживлена в повіті читальня «Просвіти». Один з найкращих самоосвітніх гуртків молоді, театральний гурток.

Село належало до парафії в Гаях Нижніх.

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1050 осіб, з яких 496 чоловіків та 554 жінки.[5]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1039 осіб.[6]

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[7]

МоваВідсоток
українська 99,62 %
російська 0,19 %
польська 0,10 %
румунська 0,10 %

Персоналії

Примітки
  1. Довідник поштових індексів України. Львівська область. Дрогобицький район
  2. Указ Президії Верховної Ради УРСР від 7.5.1946 «Про збереження історичних найменувань та уточнення і впорядкування існуючих назв сільських Рад і населених пунктів Дрогобицької області»
  3. Акти ґродські і земські. — Львів, 1870. — Т. 4. (пол., лат.) с. 73-75, XXII.
  4. Розпорядження Міністра Внутрішніх Справ від 14 липня 1934 року про поділ дрогобицького повіту в львіській провінції на ґміни(сільські муніципалітети). Dz. U. z 1934 r. Nr 64, poz. 542. Архів оригіналу за 4 жовтня 2013. Процитовано 3 травня 2011.
  5. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Львівська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  6. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Львівська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  7. Розподіл населення за рідною мовою, Львівська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.

Джерела
  • Дрогобиччина — земля Івана Франка. — Н'ю Йорк, 1973

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.