Верхогляд Микола Якович

Микола Якович Верхогляд (20 липня 1954, Миронівка, Київська область — 30 травня 2021, Київ) — український офіцер, командуючий українського миротворчого контингенту у мусульманському анклаві Жепа під час війні у Боснії. Герой України.

Микола Якович Верхогляд
Народження 20 липня 1954(1954-07-20)
Миронівка, Київська область
Смерть 30 травня 2021(2021-05-30) (66 років)
Київ
Країна  Україна
Нагороди
Медаль «За військову службу Україні»

Найбільш відомий тим, що під час наступу армії Республіки Сербської на мусульманські анклави Сребреницю та Жепу забезпечив евакуацію мирного населення Жепи[1]. Разом із тим, населення Сребрениці, де розміщувався голландський миротворчий контингент, евакуйовано не було, що стало причиною до масових вбивств, більш відомих, як «Різанина у Сребрениці».

Біографія

Народився 20 липня 1954 року у Миронівці, Київської області. Проходив навчання у Ташкентському танковому училищі, яке закінчив в 1977 році. У 1989 році був призначений начальником штабу танкового полку у м. Шалі в Чечні. У 1992 році переїхв в Україну та прийняв присягу ЗСУ. Із 1992 по 1994 р. очолював штаб бригади охорони ГШ ЗС України. У 1995—1996 роках — командуючий українського миротворчого контингенту у Боснії, заступник командувача миротворчого контингенту ООН у секторі «Сараєво» колишньої Югославії. Після повернення в Україну працював на різних посадах в Головному управлінні розвідки МО України. З грудня 2006 р. знаходиться в запасі.

Одружений, мав доньку (1979 р. н.) і сина (1984 р. н.). Жив у Києві.

Помер 30 травня 2021 року у Києві від важкої форми Covid-19.[2]

Події в Жепі

У квітні 1993 року два мусульманські анклави Сребрениця та Жепа на території Республіки Сербської були проголошені зоною безпеки ООН. У міста був введений миротворчий контингент.

Нагороди
  • Звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (14 жовтня 2021, посмертно) — за особисту мужність і героїзм, виявлені під час виконання бойових та спеціальних завдань, вірність військовій присязі[3]
  • Орден Богдана Хмельницького III ст. (24 серпня 2013) — за вагомий особистий внесок у захист державного суверенітету, забезпечення конституційних прав і свобод громадян, зміцнення економічної безпеки держави, високопрофесійне виконання службового обов'язку та з нагоди 22-ї річниці незалежності України[4]
  • Медаль «За військову службу Україні» (18 серпня 1999) — за вагомий особистий внесок у забезпечення обороноздатності України, зразкове виконання військового обов'язку та з нагоди 8-ї річниці незалежності України[5]
  • Нагороджений відзнаками міністра оборони України та багатьма медалями, в тому числі срібною медаллю міністра оборони Французької Республіки.

Посилання
  1. Миротворець Микола Верхогляд: "Я сказав Младічу, що політики його здадуть". Історична правда. Процитовано 5 лютого 2019.
  2. Gazeta.ua (31 травня 2021). Врятував тисячі людей: помер український миротворець. Gazeta.ua (укр.). Процитовано 1 червня 2021.
  3. Указ Президента України від 14 жовтня 2021 року № 535/2021 «Про присвоєння М.Верхогляду звання Герой України»
  4. Указ Президента України від 24 серпня 2013 року № 449/2013 «Про відзначення державними нагородами України»
  5. Указ Президента України від 18 серпня 1999 року № 1000/99 «Про відзначення нагородами України військовослужбовців Збройних Сил України»


Попередник: Герой України — кавалер ордена «Золота Зірка»
№ 221
14 жовтня 2021		 Наступник:
Гурняк Віктор Петрович Хамраєв Рустам Шонійозович


This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.