Веспасіян Коховський

Веспасіян Геронім Коховський (Wespazjan Hieronim Kochowski, 1633 6 червня 1700) — державний та військовий діяч, поет, письменник, історик часів Речі Посполитої.

Веспасіян Коховський
Псевдо Геронім
Народився 1633(1633)
Гай
Помер 6 червня 1700(1700-06-06)
Краків
Підданство Річ Посполита
Національність поляк
Діяльність політик, військовий очільник
Знання мов латина і польська[1]
Конфесія католицтво
Рід Коховські
Батько Ян Коховський
Мати Софія Яновська
У шлюбі з був двічі одружений
Діти 1 син
Герб

Життєпис

Походив зі шляхетського роду Коховських гербу Нечуя. Народився 1633 року в с. Гай (у сучасній ґміні Васнюв).

Навчався у Новодворському колегіумі (натепер I Ліцей ім. Бартоломея Новодворського). 1650 року був зарахований до крилатих гусар. Спочатку воював проти Козацької держави, зокрема брав участь у битві під Берестечком у 1651 році, потім проти Московії. У 1655—1660 роках був у польському війську, яке боролося проти шведської навали. У 1660 році повернувся до рідного села, але незабаром перебрався до с. Голеніви.

У 1665—1666 роках брав участь у рокоши Єжи Любомирського проти короля Яна II Казимира. Відзначився у битві при Міонтв (Іновроцлавське воєводство) у 1666 році. У 1671—1673 роках обіймав посаду піджупника на соляних копальнях Велички. У 1683 році брав участь у Віденській битві. У 1688 році був запрошений до королівського двору Яна III Собеського як офіційний історіограф. З часом придбав авторитет серед магнатів та шляхти. Помер 1700 року в Кракові.

Творчість

В.Коховський є автором значного історичного твору «Аннали Польщі від смерті Владислава IV», які частково були видані у 1683—1698 роках. Тут охоплюється період від 1648 року до королювання Яна Собеського. Вони були написані латиною. Окремий історичний твір присвячено віденській перемозі 1683 року — «Записи про війну з турками».

Коховським був одним з улюбленіших поетів свого часу. Автор низки релігійних поем і панегіриків польською і латинською мовами — «Камінь свідчень невинуватості великого сенатора Корони Польської» (1666 рік — панегирик на честь Єжи-Себастьяна Любомирського, «Вервиці Пресвятої Діви Марії» 1668 року, «Страждання Христа» й «Сад Богородиці» 1681 року).

Під впливом віденського походу склав епічну поему «Справа Божа, або Пісні врятованого Відня», яка відрізняється чудовою поетичною мовою і художньою образністю.

Користувався популярністю його збірка «Непразне неробство» 1674 року, куди увійшли ліричні вірші, релігійна і політична поезія, епіграми, фрашки. Тут присутня різноманітність тем, почуттів, стилістичних фігур і віршованих форм. Коховський висловив турботу про долю Речі Посполитої, хвалив її успіхи, критикували слабкість, заохочував співвітчизників на захист Вітчизни. також у збірці прсиутні жарти на побутові теми.

Найбільш цінним в творчій спадщині Кохівського є «Польська псалмодия» (1693 року) — стилізований прозаїчний цикл на кшталт громадянського заповіту. Продумана гармонія композиції заснована на органічному поєднані елементів епосу і лірики. Основою оповідання є віденська перемога поляків над турками, що являє релігійно-патріотичний символ перемоги віри і народу. Роздуми про долі сучасників, приватне минуле постають на тлі бурхливих подій епохи. Сповідь поета переходить в сповідь громадянина. Гнітюча картина зловживання принципами «золотий свободи» змінюється оптимізмом містичного бачення майбутньої величі Польщі.

Див. також

Примітки

Джерела та література

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.