Весільна обрядовість

Весільна обрядовість — це система драматично-ритуальних дій та пов´язаних з ними пісенно-поетичних текстів, що виконуються з нагоди шлюбу хлопця та дівчини як початку їх спільного життя з метою створення сім´ї[1]. Весільна обрядовість має глибокі історичні корені та являє собою унікальне дійство з елементами театральності[2]. Як фольклорне явище, воно містить у собі величезний потенціал народу, відбиваючи його менталітет і пріоритети. У характері весільної обрядовості відбилися народна мораль, звичаєве право, етичні норми та світоглядні уявлення, що формувалися протягом століть.

Традиційний український обряд весілля умовно поділяється на три цикли: перед-весільний, власне весільний і після весільний. У свою чергу кожен із циклів складався з низки обрядів. Передвесільна обрядовість включала сватання, умовиш, оглядини, заручини, бгання короваю і дівич-вечір. Власне весілля складалося із запросин, обдарування, посаду молодих, розплітання коси, розподілу короваю, перевезення посагу, перезви, рядження. Після весільний цикл присвячувався вшануванню батьків молодими, прилученню невістки до родини чоловіка. Це обряди хлібин, свашин та гостин[3].