Винград

Винград
Винград
	Винград у Вікісховищі

Вингра́д — виступна частина (приливок[1]) на казенній частині гладкоствольних і нарізних гармат, що заряджалися з дула[2][3].

Види винградів
(рисунки з «Військової енциклопедії»)

Винград звичайний

Винград з майданчиком

Винград у формі голови єдинорога

У бронзових гарматах винграду нерідко надавалися різні примхливі форми — найчастіше у вигляді шишки[4], голови єдинорога (на єдинорогах), чи у вигляді виноградного грона, звідки, очевидно, й походить його назва[1][2].

Основним призначенням винграда є полегшення допоміжних дій зі зброєю, наприклад, при перевезенні чи встановленні гармат на лафет[5]. На Цар-гарматі винград відсутній, але там вищеназвані допоміжні функції виконують вісім скоб (по чотири з кожного боку) розміщених на стволі гармати[6].

Іноді, наприклад на карронадах, винград служив гайкою для гвинта підйомного механізму вертикального наведення[2].

Найчастіше винград робився у вигляді сполученого з шийкою тарелі казенної частини кулястого приливка, і майданчиком зверху для установки гарматного квадранта; на морських гарматах він забезпечувався наскрізним отвором (так зване «винградне вухо»[1]) для пропуску брюка (смоленої чи білої товстої мотузки вант-тросової роботи, що служила для затримки гармати під час відкоту при пострілі)[7][2].

Примітки

Самойлов К. И. Морской словарь. — М.-Л.: Государственное Военно-морское Издательство НКВМФ Союза ССР, 1941. (рос.)
Винград // Военная энциклопедия : [в 18 т.] : [рос.] / под ред. В. Ф. Новицкого [и др.]. — СПб. ; [М.] : Тип. т-ва И. В. Сытина, 1911—1915. (рос.)
Винград // Малый энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 4 т. — СПб., 1907—1909. (рос.)
Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка.- Чудинов А. Н., 1910. (рос.)
Якимович А. А. Винград // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
Большая советская энциклопедия : [в 30 т.] / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : Советская энциклопедия, 1969—1978. (рос.)
Брюк, веревка // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)

Джерела

Берназ А. Пушки XVII—XVIII вв. (рос.)
Казенная часть // Военная энциклопедия : [в 18 т.] : [рос.] / под ред. В. Ф. Новицкого [и др.]. — СПб. ; [М.] : Тип. т-ва И. В. Сытина, 1911—1915. (рос.)

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[МС-1] Самойлов К. И. Морской словарь. — М.-Л.: Государственное Военно-морское Издательство НКВМФ Союза ССР, 1941. (рос.)

[Викитека_ВЭС-2] Винград // Военная энциклопедия : [в 18 т.] : [рос.] / под ред. В. Ф. Новицкого [и др.]. — СПб. ; [М.] : Тип. т-ва И. В. Сытина, 1911—1915. (рос.)

[Викитека_МЭСБЕ-3] Винград // Малый энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 4 т. — СПб., 1907—1909. (рос.)

[4] Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка.- Чудинов А. Н., 1910. (рос.)

[Викитека_ЭСБЕ-5] Якимович А. А. Винград // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)

[6] Большая советская энциклопедия : [в 30 т.] / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : Советская энциклопедия, 1969—1978. (рос.)

[7] Брюк, веревка // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)