Виноградов Віктор Володимирович

Віктор Володимирович Виногра́дов (рос. Виктор Владимирович Виноградов; 31 грудня 1894 (12 січня 1895), м. Зарайськ, тепер Московської області — 4 жовтня 1969, Москва) — російський філолог, педагог, академік АН СРСР, іноземний член багатьох зарубіжних академій.

Виноградов Віктор Володимирович
Народився 31 грудня 1894 (12 січня 1895)
Зарайськ, Зарайський повітd, Рязанська губернія, Російська імперія[1]
Помер 4 жовтня 1969(1969-10-04)[1][2][3] (74 роки)
Москва, СРСР[1][3]
Поховання Новодівичий цвинтар
Країна  Російська імперія
 Російська СФРР
 СРСР
Діяльність мовознавець, літературознавець
Alma mater Державний інститут історії мистецтвd, Петербурзький історико-філологічний інститутd і Петербурзький археологічний інститутd
Галузь російська філологіяd, слов'янознавство, лексикографія і літературознавство
Заклад Філологічний факультет МДУd, Санкт-Петербурзький державний університет, Московський державний університет імені М. В. Ломоносова, Московський державний лінгвістичний університет, Московський педагогічний державний університет, Institute of Linguistic Studiesd, Інститут російської мови і Пушкінський Дім
Посада головний редактор
Звання Список академіків АН СРСР
Вчителі Шахматов Олексій Олександрович
Відомі учні Ожегов Сергій Іванович, Vera Beloshapkovad, Золотова Галина Олександрівна, Крисін Леонід Петрович, Vladimir Lopatind, Шведова Наталія Юліївна, Valentin Vomperskyd, Boris Golovind, Aleksandr Gorshkovd, Valery Ivanovd, Костомаров Віталій Григорович, Alla Priyatkinad, Yuri Rozhdestvenskyd, Igor Ulukhanovd, Чудаков Олександр Павлович і Dmitry Shmelevd
Членство Болгарська академія наук, Академія наук СРСР і Сербська академія наук і мистецтв
Нагороди



Біографія

В. В. Виноградов народився 31 грудня 1894 року (12 січня 1895 року) у м. Зарайськ.

Закінчив в 1917 році у Петрограді Історико-філологічний та Археологічний інститути.

Викладав у Петроградському (Ленінградському) університеті з 1921 року. У 1920 році обраний професором Археологічного інституту.

В 1930—1969 роках був професором Московського університету, у 1947—1969 роках завідував кафедрою російської мови.

У 1940 році захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора філологічних наук.

У 1946 році обраний дійсним членом (академіком) Академії Наук СРСР.

Обіймав посаду директора Інституту мовознавства АН СРСР (1950—1954 рр), Інституту російської мови АН СРСР (1958—1968 рр.).

У 1958—1969 роках був головою Міжнародного і Радянського комітетів славістів, головою Міжнародної асоціації викладачів російської мови та літератури (МАПРЯЛ). Був головним редактором журналу «Питання мовознавства» («Вопросы языкознания»).

Помер 4 жовтня 1969 року у м. Москва. Похований на Новодівочому кладовищі.

Наукова діяльність

Автор праць з граматики російської мови («Російська мова», 1947; Сталінська премія, 1951), історії російської літературної мови («Основні проблеми вивчення утворення і розвитку давньоруської літературної мови», 1958, та ін.).

У книзі «Нариси з історії російської мови XVII—XIX ст.» (1934) відобразив, зокрема, питання російсько-українських мовних і літературних зв'язків, дав характеристику української літературної мови досліджуваного періоду, навів зразки її стилів. Значну увагу явищам і процесам розвитку української мови приділив у славістичних працях «Основні питання вивчення сучасних слов'янських літературних мов» (1949) та «Відмінності між закономірностями розвитку слов'янських літературних мов у донаціональну та національну епоху» (1963).

Розробляв загальні питання лексикографії, стилістики, поетики, теорії художньої мови. Досліджував мову і стиль Миколи Гоголя, Олександра Пушкіна та інших письменників.

У багатьох працях використовував український матеріал, розробляв проблему взаємодії російської, української та білоруської мов у різні періоди їхнього розвитку («До питання про історичні зв'язки російської, української та білоруської мов», 1947; «Про мову ранньої прози Гоголя», 1951, та ін.).

Написав рецензію на «Російсько-український словник» (1948).

Деякі праці
  • О художественной прозе / В. В. Виноградов. — М. ; Л. : Наука, 1930. —186 с.
  • Русский язык: Граммат. учение о слове: Учебное пособие для высших учебных заведений/В. В. Виноградов. — М. ; Л. : Учпедгиз, 1947. —784 с.
  • Из истории лексикологии/ В. В. Виноградов. // Доклады и сообщения Института языкознания АН СССР. — 1956. — Вып. X. — С. 3 — 28.
  • Пути развития советского языкознания/ В. В. Виноградов.// Вопросы языкознания. — 1957. — № 5. — С. 3 — 17.
  • Лингвистические основы научной критики текста/ В. В. Виноградов.// Вопросы языкознания. — 1958. — № 2. — С. 3—24; 1958.— № 3. — С. 3—23.
  • Героїчний епос народу i його роль в історії культури/ В. В. Виноградов.// Історичний епос східних слов'ян.— Київ, 1958. — С. 5 —10.
  • О языке художественной литературы / В. В. Виноградов. — М. : Гослитиздат, 1959. — 656 с.
  • Об омонимии и смежных явлениях / В. В. Виноградов. // Вопросы языкознания. — 1960.— № 5. — С. 3—17.
  • К спорам о слове и образе/ В. В. Виноградов.// Вопросы литературы. — 1960.— № 5.— С . 66—96.
  • Попрошайка. Un récit inconnu de Dostoievskij / V. V. Vinogradov.// Revue des études slaves. — Paris, 1960. — № 37. — Р. 17 — 28.
  • Проблеми стилістики російської мови в працях Ломоносова/ В. В. Виноградов.// Ломоносовський філологічний збірник. — К., 1963, — С. 5 — 34.

Нагороди

Примітки
  1. Виноградов Виктор Владимирович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  2. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. Catalog of the German National Library

Джерела та література
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.