Вишняківка (Кропивницький район)

                                   Заснування села та його перші мешканці.

З усних переказів місцевих жителів села встановлено, що населений пункт засновано приблизно в першій чверті ХІХ століття місцевим поміщиком на прізвище Вишняк. За тих часів село було невеликим і поділялось на дві частини: Липки і Водяна. Цей поміщик-кріпосник мав 2750 гектар орної землі і досить багато кріпосних селян. За радянських часів, в 1963 році, було розорано кладовище, де ховали кріпосних селян.

Після смерті Вишняка його землі перейшли до поміщиків: Слобітського – 408 гектар, Ямпольського – 400 гектар, Бережного – 300 гектар. Частина земель належала заможному селянству: Великому – 180 гектар, Книшу – 90 гектар, Попову – 90 гектар, Іваненку – 60 гектар, Чигиринському – 20 гектар.

В наслідок відміни кріпосного права, на території Російської імперії спостерігаються міграційні процеси. Саме в цей час, в другій половині ХІХ століття чисельність населення села починає поступово збільшуватися. Першими переселенцями, які прийшли у Вишняківку були жителі Єлисаветполя і Новомиргорода (купили землі , які належали поміщику Слобідському), про що свідчать назви частин села. Особливо активізувались міграційні процеси на початку ХХ століття, коли територія села почала приваблювати переселенців з Київської губернії та південних регіонів Херсонської губернії. В 1910 році переселенці з Київщини викупили землі поміщика Ямпольського – цю частину села стали називати Лозоваткою.

Так, на початку ХХ століття, населений пункт складається з шести частин:         Липки, Водяна, Вишняківка, Єлісаветполь, Новомиргородка, Лозоватка.

В цілому населений пункт називали на честь засновника – Вишняківка. Село знаходилось в адміністративному підпорядкуванні Ганнинської волості Єлисаветградського повіту Херсонської губернії.

Переселенці платили досить велику орендну плату (90 карбованців на рік за 10 десятин) в наслідок чого основна маса селянства розорялася.

Відомо, що в 1905 році у Вишняківці проживав революціонер на прізвище Ар, який був одружений на дочці місцевого поміщика Слобідського. Дружина Ара змушена була продати землю заможному селянину Великому, так як її чоловіка постійно переслідували за його революційну діяльність.

До 1917 року на території села не було ні промислових об’єктів, ні культурно-освітніх установ. Єдиним торгівельно-побутовим об’єктом була бакалійна лавка та постоялий двір, які належали єврею Шльомі.

Не було на території села і медичної установи. Медичне обстеження населення відбувалось один раз на 4-5 років, коли приїздили лікарі повітової земської лікарні.

1859 року у власницькому селі Єлисаветградського повіту Херсонської губернії, мешкало 314 осіб (161 чоловічої статі та 153 — жіночої), налічувалось 48 дворових господарства[1].

Станом на 1886 рік у колишньому власницькому селі Ганнинської волості мешкало 149 осіб, налічувалось 27 дворових господарств, існував шинок[2].

За даними 1894 року у селі мешкало 199[3] осіб (111 чоловічої статі та 98 — жіночої), налічувалось 69 дворових господарства[4]                         

Період утвердження радянської влади.[5]

Радянська влада прийшла у Вишняківку в 1919 році. В період з 1919 по 1920 роки були створені партійна і комсомольська організації.

В 1929 році почали з’являтися і перші сільськогосподарські об’єднання – артілі: імені В.І. Леніна, «Краще життя», «Новий господар». Ініціаторами заснування артілей стали селяни Лисенко О., Рак А., Павлов І.

В 1923 році в селі було відкрито семирічну школу – першу освітню установу в селі, яка в 1940 році стала десятирічною. При школі було закладено великий фруктовий сад.

В період 1922 – 1923 років у Вишняківці було побудовано два магазини.

З 1935 року медичну допомогу в селі надавала Друга міська лікарня м. Кіровограда, а з 1938 року було відкрито фельдшерсько-акушерський пункт

ІІ світова війна.

Мирний спокій села Вишняківка був перерваний у серпні 1941р. При наступі німців запеклих боїв не було, за винятком повітряних сутичок. Мешканці Вишняківки активно піднялися на боротьбу з ворогом. Десятки заяв з проханням направити на фронт надійшли до військкомату уже в перші дні війни. Одні з перших стали до бою: Бондаренко Микола Арсенійович, Камардаш Яків Микитович, Басистий Омелян Григорович, Сільченко Степан Сидорович, Рак Феодосій Іванович

Німецька окупація протягом 1941-1944 р. Завдала Вишняківці великої шкоди: будинки були спалені й зруйновані, школа розбита, великий сад при школі – вирубаний фашистами. На території села були викопані окопи та бліндажі.

В період із 1941 по 1943 рік на території села знаходився табір радянських військовополонених , який налічував близько 40000 чоловік .

Під час звільнення населеного пункту, навесні 1944 року, розгорнулися жорстокі бої біля села Чайківка, під Крупським, а у Вишняківці стояла далекобійна  артилерія.

У визволенні Вишняківки брав участь 106 гвардійський стрілковий полк 36 гвардійської стрілкової дивізії 7 гвардійської армії. Після двогодинного бою   14 березня 1944 року село було звільнено від німецько-фашистських загарбників .

Вже майже нікого не залишилося в живих серед тих, хто брав участь у Великій Вітчизняній війні, але память про них залишається в серцях їхніх нащадків. Про подвиги земляків нам завжди нагадують квіти біля пам’ятників і обелісків, експонати музеїв бойової слави у селах нашого району

Повоєнне життя.

Після звільнення села починається важкий період повоєнної відбудови. Населення почало повертатися з евакуації, з фронту поверталися вцілілі односельчани. В селі почали відновлювати старі і розбудовувати нові споруди. На протязі першої повоєнної п’ятирічки в селі побудували нові тваринницькі ферми, електропідстанцію, два магазини, прибудовано 4 класні кімнати до шкільного приміщення. В 1945 році в селі відкривається фельдшерсько-акушерський пункт, який довгий час очолював Твердовський Олексій Григорович.

В 50-х роках починається процес укрупнення колективних господарств. Так в 1958 році було створено об’єднане колективне господарство імені Крупської, в яке ввійшли села Крупське, Ганнинське, Назарівка та Вишняківка. Першим головою колгоспу був Мезєнцев Василь Єрофійович. В 1962 році колгосп імені Крупської очолив вишняківець Мотузенко Іван Свиридович.

В об’єднаному колгоспі налічувалось 7825 гектар землі, в тому числі 6360 гектар орної землі, 215 гектар садів. Господарство спеціалізувалося на вирощенні як зернових, так і технічних культур: пшениці. Ячменю, проса, кукурудзи, гречки, соняшника, гороху, буряку. В 60 – 70-х роках врожайність основних сільськогосподарських культур складала: озима пшениця–25-27 ц. з га, кукурудза –45-50 ц. з га, соняшник – 18-20 ц. з га, буряк – 250-300 ц. з га.

Поступово село забезпечувалося потрібною сільськогосподарською технікою. Так в 1960 році на полях Вишняківки працювало 14 тракторів, 8 комбайнів, культиватори, сівалки, навантажувачі, очисні машини.

В 1958 році у селі з’являються перші телевізійні приймачі у Ковтуна В.І. та Мартиновського М.Д.

В 60 – 70-х роках село Вишняківка активно розбудовується. З’являються нові приміщення МТС, гаражі для вантажного транспорту та сільськогосподарських машин, новий сільський клуб на 300 місць.

В селі була велика пасіка, якою довгий час керував Мартиновський Микола Дмитрович. Продукція Вишняківської пасіки мала великий попит не тільки в області, а й по всій Україні. А Мартиновський М.Д. брав участь у Всеукраїнських сільськогосподарських виставках.

В 1972 році було збудовано і здано в експлуатацію нове приміщення Вишняківської школи.

В 70 – 80-х роках значно розбудовується житловий комплекс села. На кошти колгоспу будуються будинки по вулиці Молодіжній.

Сучасна Вишняківка.

На даний час на території Вишняківської сільської ради зареєстровано 9 дрібних і середніх підприємств, переважно сільськогосподарського спрямування. Найбільшими з них є ТОВ  «РосАгро» (керівник Моцний Р.В.), ФГ «Олеся» (керівник Кондратенко С.І.), СФГ Мотузенко О.В., ПП Рудяк А.В., а також декілька одноосібників.  Базовим сільськогосподарським  підприємством в  с. Вишняківка  є ТОВ « РОС АГРО» ( виконавчий директор Тарасенко Микола Миколайович), яке  спеціалізується  на вирощуванні   зернових культур  і є  одним із  лідерів  району в   цій  галузі. Господарство  має в  обробітку  1713 га землі. Для  зберігання зерна  збудовано зерносховище    об’ємом 6 тис. тонн .  ТОВ «РОС АГРО» бере активну участь  у соціально - економічному  розвитку території

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 498 осіб, з яких 224 чоловіки та 274 жінки.[6]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 446 осіб.[7]

Видатні земляки с. Вишняківка:

Рибалко Віра Семенівна – ланкова,  нагороджена орденом Леніна  за досягнення високої  урожайності цукрового буряка.

Мотузенко  Анатолій Олександрович – водій , нагороджений Орденом Трудового Червоного Прапора .

Тимофієнко  Євдокія Григорівна –доярка, нагороджена Орденом Слави ІІІ ступеня.

Мартиновський Микола Дмитрович –пасічник, учасник всеукраїнської сільськогосподарської виставки в м. Київ по бджільництву .

Твердовський Олексій Григорович –фельдшер, завідував Вишняківським фельдшерським пунктом з 1946 по 1994 рік.

Мотузенко Ніна Іванівна – учитель Вишняківської школи  з 1953 року по 2008 рік ( 55 років трудового стажу у с. Вишняківка).

Сумська Лідія Миколаївна – вчитель математики Вишняківської школи (45 років трудового стажу)

• Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Кіровоградська область)

• Погода в селі Вишняківка