Владикіно-Московське
Влади́кіно-Моско́вське (рос. Владыкино-Московское) — вантажопасажирська залізнична станція Малого кільця Московської залізниці у Москві. Входить в Московсько-Курський центр організації роботи залізничних станцій ДЦС-1 Московської дирекції управління рухом.
Владикіно-Московське Московське центральне кільце станція | |
---|---|
| |
Розташування | |
Адреса | м. Москва |
Координати | 55°50′51″ пн. ш. 37°35′25″ сх. д. |
Структура | |
Лінія(ї) | Московське центральне кільце |
Платформ | 2 |
Історія | |
Відкрито | 1908[1] |
Інша інформація | |
Власник | Московська залізниця |
Оператор | Російські залізниці |
Код ЄМР (АСУЗТ) | 198917 |
Мапа | |
[[commons:Category:Vladykino-Moskovskoe railway station|Владикіно-Московське Московське центральне кільце]] на Вікісховищі |
На станції є пасажирська платформа Владикіно, що є зупинним пунктом для електропоїздів міської електрички — Московського центрального кільця .
Станція розташовується між Ботанічним садом РАН і промзоною. У західній горловині станції — естакада Алтуф'євського шосе.
Назва станції
Станція найменовано по прилеглому селу, Владикіно, що належав боярам Шуйським і патріарху Никону. До початку XX століття тут було дачне селище.
Опис
Станція Владикіно має два головні, три приймальні і одну звантажувально-розвантажувальну колії. Уздовж двох головних колій розташовані пасажирські платформи. З 19 стрілочних переводів — 16 на залізобетонній основі (на 1 вересня 2011 року).
90 відсотків від усієї вантажної роботи на станції становить навантаження (на місяць 100—120 вагонів), 10 відсотків — вивантаження. Дві третини від всієї номенклатури вантажів станції становить збірний вантаж (товари народного споживання), одну третину — металобрухт[2].
Примітки
- Архангельский А. С., Архангельский В. А. {{{Заголовок}}}. — Т. 1.
- Константин Сретенский. Владыкино: кризис уже позади // Московский железнодорожник : газета. — 2011. — Вип. 34. — С. 4.
Посилання
- Владыкино на сайте MKMZD.RU
- Станция Владыкино на сайте «Северяне»
- Забытое кольцо Москвы