Владислав Рауш

Владислав Рауш (пол. Władysław Rausz; 1858 — до 1912) — польський архітектор. Навчався в Політехнічній школі Львова[1]. Протягом 1877–1882 років — у Віденській політехніці під керівництвом Гайнріха фон Ферстеля. Певний час працював в архітектурному бюро Тадеуша Стриєнського у Кракові. Проєктував фасади будинків, які споруджувала фірма[2]. Згодом переїхав до Львова[3]. Від 1884 року член Політехнічного товариства у Львові[4]. У львівському журналі «Czasopismo Techniczne» за 25 липня 1912 року згаданий як такий, що недавно помер, залишив удову та дітей[1]. Точна дата смерті невідома.

Роботи

• Будинок на вулиці Феліціянок, 12 у Кракові.
• Будинки на вулиці Топольовій, 40 і 42 у Кракові.
• Комплекс невеликих житлових будинків на вулиці Єфремова, 30 у Львові (1899)[5].
• Необарокова вілла Еміля Дуніковського на вулиці Драгоманова, 42 у Львові (1897—1898)[6].
• Конкурсний проєкт будинку у Варшаві на розі вулиць Хмільної і Зельної (1899, не реалізований)[7].
• Вілла Йоанни Лоренц на вулиці Коновальця, 21 у Львові (1898)[8][9].

• 
  Вілла Еміля Дуніковського (вул. Драгоманова, 42)
• 
  Вілла Йоанни Лоренц (вул. Коновальця, 21)

Владислав Рауш
Народження	1858(1858)
Смерть	до 1912
Діяльність	архітектор
Праця в містах	Львів, Краків
Архітектурний стиль	історизм
Владислав Рауш у Вікісховищі