Вмираючий раб
«Вмираючий раб» (італ. Schiavo morente) — мармурова скульптура, створена італійським скульптором і художником Мікеланджело Буонарроті близько 1516 року. Статуя спершу призначалася для другого варіанту гробниці папи Юлія ІІ разом із «Рабом, що рве пута». Мікеланджело подарував обидві скульптури Роберто Строцці й вони опинилися у Луврі перед 1550[2].
| |
англ. Dying Slave[1] | |
---|---|
Творець: | Мікеланджело Буонарроті |
Час створення: | бл. 1516 |
Розміри: | 2,29 м |
Висота: | 229 см |
Матеріал: | Мармур |
Жанр: | Ню |
Зберігається: | Париж, Франція |
Музей: | Лувр |
Вмираючий раб у Вікісховищі |
Опис
Статуя зображує молодого хлопця, тіло якого вигнуте S-подібно, як у «Рахілі», що заступила його місце в остаточному варіанті гробниці[3].
Як пише Говард Гіббард: «(…) ми бачимо людину, якій було б зручніше лягти, в елегантному контрпості»[4] — ліва рука піднята й закинута назад, за голову, а права рука, зігнута у лікті, безсило повисла і ледь торкається символічних кайданів — пут, які обплели його шию, зап'ястя лівої руки та груди. Юнак спирається на праву ногу, а ліва розслаблена. З-під неї виглядає мавпа, яка щось тримає — можливо дзеркало[а]. Голова схилилася на праве плече, очі закриті. Здається, що юнак міцно заснув або помер.
Статуя є більш завершеною, ніж «Раб, що рве пута», можливо, що її було почато першою. Гіббард вважає, що вона призначалася для прикраси якогось із внутрішніх пілястр гробниці, тож хоча й може споглядатися з усіх сторін, фронтальний вигляд є основним[4].
У чуттєвості пози раба помітний вплив молодшого сина Лаокоона. Також зіграли роль «ignudi» («голі») із фресок стелі Сікстинської капели[2]:
- Іґнуді над Єремією
- Іґнуді над Єремією
- Іґнуді над сивілою Лівійською
Інтерпретації
За Говардом Гіббардом, «Вмираючий раб» — результат еволюції первинної ідеї для гробниці Юлія II щодо скутих «Вільних мистецтв»[2]. Кондіві вважав, що це мистецтво Живопису, що заснуло після смерті папи. Існує й менш правдоподібне трактування, що це Живопис, пробуджений Юлієм зі сну[4].
Михайло Алпатов, радянський мистецтвознавець, вважав, що «Мікеланджело зачіпає тут тему людських страждань, які його попередники втілювали в образі [Святого] Себастьяна, пронизаного стрілами»[5].
Мистецтвознавець Річард Флай (англ. Richard Fly) написав, що ця статуя «натякає на той момент, коли життя капітулює перед невтомною силою мертвої матерії»[6]. Чарльз Робертсон (англ. Charles Robertson) тлумачив «Вмираючого раба» у контексті справжнього рабства епохи Відродження[b][7].
Примітки
Посилання
- Make Lists, Not War — 2013.
- Hibbard, 1974, с. 151.
- Scigliano, 2005, с. 294.
- Hibbard, 1974, с. 152.
- «Умирающий раб» и «Восставший раб» (1513-1519) (рос.). mikelangelo.ru. Процитовано 19 жовтня 2013.
- Fly, Richard. Shakespeare's Mediated World. Amherst, MA: University of Massachusetts Press, 1976. p.30.
- Charles Robertson, «Allegory and Ambiguity in Michealangelo's Slave», in The Slave in European Art: From Renaissance Trophy to Abolitionist Emblem, ed. Elizabeth McGrath and Jean Michel Massing, London (The Warburg Institute) 2012
Джерела
- Вазарі Д. Життєписи найславетніших живописців, скульпторів та архітекторів = італ. Le Vite de’piu eccelenti Pittori, Scultori e Architetti. — К. : Мистецтво, 1970. — С. 296 —429, 497 —507.
- Микеланджело. Поэзия. Письма. Суждения современников / сост. В. Н. Гращенков. — М. : Искусство, 1983. — 451 с. (рос.)
- Роллан Р. Жизнь Микеланджело // Жизни великих людей: Пер. с франц. В. Курелла = фр. Vie de Michel-Ange. — М. : Известия, 1992. — С. 71 —197. — ISBN 5-206-00351-4. (рос.)
- Эрпель Фриц. Микельанджело / Пер. с нем. Сергея Данильченко. — Берлин : Хеншель, 1990. — 72 с. — ISBN 3-362-00044-4. (рос.)
- Howard Hibbard. Michelangelo. — New York : Harper & Row, Publishers, 1974. — 347 с. — ISBN 0-06-430056-0.(англ.)
- Eric Scigliano. Michelangelo's Mountain: The Quest For Perfection In The Marble Quarries Of Carrara. — Simon and Schuster, 2005. — 352 с. (англ.)
- William Wallace. The Treasures of Michelangelo. — Andre Deutsch, 2010. — ISBN 978-0-233-00253-8. (англ.)