Воблий Борис Іванович

Народився 2 серпня 1883 року в селі Великі Бучки Костянтиноградського повіту Полтавської губернії.

У 1898 закінчив Полтавське духовне училище, У 1904 Полтавську духовну семинарію. У 1912 закінчив Владивостоцький Східний (Орієнтальний) інститут, японське відділення.

Працював псаломщиком Свято-Миколаївської церкви на станції Погранична на кордоні Приморщини з Маньчжурією.

З 1907 по 1909 — секретар Владивостоцької студентської Української Громади.

З 1912 — працював перекладачем на Сахаліні, де став організатором та керівником українського гуртка (Олександрівськ, 1911) а згодом — на Східно-Китайській залізниці в Маньчжурії.

У 1918 — направлений до Японії, як представник Української Державної Контролі.

Згодом жив у Японії, Харбіні, Шанхаю, де викладав японською мовою.

З 8 травня 1938 — заступник голови Шанхайської Української Громади, під час другої світової війни — голова Українського емігрантського комітету у Шанхаю.

У 1939 видав книгу про Україну японською мовою, в Харбіні.

Після другої світової війни емігрував до США.

З 1951 — жив у Нью-Йорку.

• Український дипломатичний корпус

• Далекий Схід. Харбін, 1938, ч. 1-12, 14-21; Там само. 1939, ч. 2- 6;
• Світ І. Українсько-японські взаємини 1903–1945: Історичний огляд та спостереження. Нью-Йорк, 1972.

• В. А. Чорномаз. Воблий Борис // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2020. — ISBN 944-02-3354-X.
• Попок А. А. Воблий Борис // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 588. — 688 с. : іл. — ISBN 966-00-0734-5.
• Кобза