Водяна кузня
Водяна кузня, гама́рня[1][2] — тип мануфактури доіндустріального періоду, на якому виплавлений з руди метал очищався чи перероблювався за допомогою водяного молота. Водяні кузні використовувалися для виробництва ковкого заліза, рідше кольорових металів, іноді на них займалися виготовлення готової продукції (сільськогосподарських і гірничих знарядь, зброї). З'явилися такі кузні приблизно в XIV столітті разом з розвитком технології водяних коліс[3] і широко використовувалися до XIX ст., коли водяний привод стали витісняти парові машини.
Опис
Водяний молот приводився в дію валом з кулачками, що урухомлювався водяним колесом. Бойок молота для міцності виконувався із заліза[4]. Залежно від способу зчеплення молота з приводом розрізняють хвостові, середньобійні і чолові молоти.
Виплавлений в сиродутному горні півфабрикат у вигляді криці потребував проковування для звільнення від шлаку. Цю операцію могли здійснювати як ручними кувалдами, так і водяним молотом.
Відомі водяні кузні
Австрія
- Вальдфіртель, Нижня Австрія
- Музей-кузня в Арбесбаху
Англія
Для Англії водяні кузні нетипові, трапляються там вони рідко. Одна з них розташована в селі Абінгер-Геммер, якому й дала назву[5].
Німеччина
- Гайсталер-Гаммер — Чеський Ліс, Гайсталергаммер (район міста Шензе)
- Музей у Рупольдінгу
- Бремеккер-Гаммер — Люденшайд
- Оберреддінггаузер-Гаммер — поселення Оберреддінггаузен у районі міста Менден
- Музей з плавильнею і водяною кузнею в Пайці
- Айзенгаммер-Дорфхемніц — громада Дорфхемніц
- Ерля — Ерля, район міста Шварценберг
- Фронауер-Гаммер — Фронау, район міста Аннаберг-Бухгольц
- Фрайбергсдорфер-Гаммер — село Фрайбергсдорф
- Пфайльгаммер — селище Пела
- Дайльбахгаммер — Купфердре (район Ессена)
- Айзенгаммер-Вайда — Лібсдорф, район міста Вайда
- Тобіасгаммер — Ордруф
- Водяна кузня в Еккерсмюле (район міста Рот)
- Водяні кузні на річці Ґронах поблизу Ґренінґена (з 1974 р. район Заттельдорфа)
- Музей у Блаубойрені
- Музей Ґайзершміде в громаді Бюлерталь
- Шпессарт
- Гамарня-музей у Гаслоху
Словаччина
- Мідна гамарня в Банській Бистриці — у м. Банська Бистриця
Україна
- Водяна кузня Гамора — у селі Лисичово Іршавського району Закарпатської області
Чехія
- Бушкова гамарня — на Кленському потоці в 1 км на південний захід від м. Тргове-Свіни
- Гамарня в Добрживі — у селі Добржив неподалік м. Рокіцани
- Гамерський млин — на річці Світава, між Обржанами і Біловіце-над-Світавою, на території громади Каніце, округ Брно-околиця
Примітки
- Гамарня // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
- Гамарня // Словарь української мови : у 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- Reinhard Dähne & Wolfgang Roser: «Die Bayerische Eisenstraße von Pegnitz bis Regensburg.» Haus der Bayerischen Geschichte, Band 5, München 1988, S. 5. (нім.)
- Erläuterung «Verstählen». www.enzyklo.de. Процитовано 11 квітня 2020. (нім.)
- Abinger Hammer Mill Архівовано 7 березня 2018 у Wayback Machine. at www.tillingbournetales.co.uk. Retrieved 30 Apr 2017.
Джерела
- I. Eichstaedt, Księga pierwiastków, Warszawa 1973 (пол.)
- Artur Pawłowski, Roztocze — przewodnik, Wydawnictwo Stanisław Kryciński, Warszawa 2000, ISBN 83-85531-10-6 (пол.)