Войцех Радзивілл
Войцех Альберт Радзивілл (пол. Wojciech Radziwiłł; бл. 1476 — 15 квітня 1516) — державний та церковний діяч Великого князівства Литовського.
| Войцех Радзивілл | |
|---|---|
| пол. Wojciech Radziwiłł | |
 | |
| Народився | бл. 1476 |
| Помер |
15 квітня 1516 Вяркяй |
| Підданство | Велике князівство Литовське |
| Діяльність | католицький священник |
| Посада | єпископ віленський |
| Термін | 1507—1519 роки |
| Попередник | Альберт I Табор |
| Наступник | Ян Сигізмундович |
| Конфесія | католицтво |
| Рід | Радзивілли |
| Батько | Микола Радзивілл |
| Мати | Софія Анна Монивид |
| Брати, сестри | Анна Радзивілл, Юрій Радзивілл, Ян Радзивілл «Бородатий» і Миколай Радзивілл |
 Герб | |
Життєпис
Походив з литовського князівського роду Радзивіллів гербу Труби. Син Миколи Радзивілла, великого гетьмана литовського, та Софії Монивид. Народився близько 1476 року. Замолоду мав пристрасть до церковного життя. Здобув відповідну освіту. У 1502 році стає католицьким єпископом Луцька. Змінив ім'я на Альберт. Першим з Радзивіллів присвятив себе церковній кар'єрі.
У 1507 році призначається єпископом столиці держави — Вільно. Спрямував свої зусилля на ліквідацію залишків ідолопоклонства в Литві. Водночас відстоював інтереси католицької церкви перед світської владою. Домігся для неї значних привілеїв. Виступав за унію між католицькою та православною церквами.
Вільнюський собор Святих Станіслава і Владислава було прикрашено коштом Воцейха Альберта Радзивілла (мав значні володіння у Литві, Чорній Русі). З 1516 року звертався до Папського престолу щодо канонізації Казимира, сина великого князя та короля Казимира IV. Канонізація відбулася вже після смерті Радзивілла. Помер Войцех Альберт Радзивілл у своєму маєтку Вяркяї (неподалік від Вільно) у 1519 році.
Джерела
- M. Michalewiczowa, Radziwiłł Wojciech (Albrycht), PSB, t. 30, 1987, s. 377.
- Krzysztof Rafał Prokop: Sylwetki biskupów łuckich. Biały Dunajec: Ostróg: «Wołanie z Wołynia», 2001. ISBN 83-911918-7-7.
- Вялікае княства Літоўскае: Энцыклапедыя. У 3 т. / рэд. Г. П. Пашкоў і інш. Т. 2: Кадэцкі корпус — Яцкевіч. — Менск: Беларуская Энцыклапедыя, 2005. — 788 с.: іл. ISBN 985-11-0378-0.