Волдемарс Вейсс
Волдемарс Вейсс (латис. Voldemārs Veiss; *7 листопада 1899, Рига — †17 квітня 1944, Рига) — підполковник латвійської армії, ветеран Латвійської війни за незалежність (1918—1920), військовий аташе Латвії в Фінляндії та Естонії, під час Другої світової війни учасник колабораціоністського руху, штандартенфюрер Латвійського добровольчого легіону СС. Перший латвійський кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.
| Волдемарс Вейсс | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| латис. Voldemārs Veiss | |||||||||
 | |||||||||
| Народження |
7 листопада 1899 Рига | ||||||||
| Смерть |
17 квітня 1944 (44 роки) Рига | ||||||||
| Поховання |
 | ||||||||
| Країна |
 Латвія.svg.png.webp){kind=small} Третій Рейх | ||||||||
| Роки служби | 1918—1940, 1941—1944 | ||||||||
| Звання | Штандартенфюрер | ||||||||
| Командування | 42-й гренадерський полк | ||||||||
| Війни / битви | Друга світова війна і Латвійська війна за незалежність | ||||||||
| Нагороди |
 Штурмовий піхотний знак в сріблі | ||||||||
.svg.png.webp){kind=small}
Біографія
1918—1920 — Учасник Латвійської війни за незалежність в складі Окремої студентської роти.
Після війни служив в 7-му Сигулдському піхотному полку. Був ад'ютантом головнокомандувача латвійської армії. У 1939—1940 — військовий представник Латвії в Фінляндії та Естонії.
З самого початку німецької окупації Латвії активно співпрацював з нацистським урядом. 7 липня 1941 командир айнзатцгрупи А Вальтер Шталекер призначив Вейса начальником ризької «служби самооборони», а 20 липня — начальником допоміжної Поліції порядку Риги. У призначеному нацистами Латвійському самоврядуванні займав пост головного директора внутрішньої безпеки, був одним з головних організаторів вербування латвійських поліцейських батальйонів. Пізніше Вейс командував 281-м Абренським латвійським поліцейським батальйоном, але невдовзі був призначений командиром 42-го полку 19-ї гранадерської дивізії СС.
У Латвійському самоврядуванні обіймав пост головного директора внутрішньої безпеки, був одним із головних організаторів добровольчого руху латвійських поліцейських батальйонів. Пізніше Волдемарас Вейс командував 281-м Абренським латвійським поліцейським батальйоном, але невдовзі призначений командиром 42-го полку 2-ї Латвійської дивізії СС.
Поранений випадковим снарядом у боях із радянськими військами у квітні 1944 і після евакуації в Ригу, помер у шпиталі 17 квітня 1944 р.
Похований на Братському цвинтарі в Ризі.
Нагороди
Нагороди Латвії
- Орден Трьох зірок, лицарський хрест
- Орден Вієстура, офіцерський хрест
- Хрест Заслуг айзсаргів
Нагороди Третього Рейху
- Залізний хрест
- 2-го класу (20 липня 1943)
- 1-го класу (вересень 1943) — за заслуги під час блокади Ленінграда.
- Штурмовий піхотний знак в сріблі
- Нагрудний знак «За поранення» в чорному
- Відзначений у Вермахтберіхт
- Лицарський хрест Залізного хреста (9 лютого 1944)
Вшанування
- На честь Вейсса назвали 42-й гренадерський полк військ СС.
Посилання
- Некролог (латис.)
Джерела
- Silgailis Arthur. Latvian Legion. — San Jose: R.J. Bender Pub, 1986. — ISBN 0-912138-35-1.
- Lumans, Valdis O. Latvia in World War II — Fordham University Press, 2006. — ISBN 0-8232-2627-1, ISBN 978-0-8232-2627-6.
- Gerhard Frey: Prominente ohne Maske international, Seite 479, FZ-Verlag 1989, ISBN 3924309108
- MOONEY, PETER, Waffen-SS Knights and their Battles, Schiffer Military History, 2016.
