19-та гренадерська дивізія СС (2-га латвійська)
19-та гренадерська дивізія СС (2-га латвійська) (нім. 19.Waffen-Grenadier-Division der SS (lettische Nr.2), латис. 19. ieroču SS grenadieru divīzija (latviešu Nr. 2)[1] — з'єднання, піхотна дивізія в складі військ Ваффен-СС Німеччини, що брала участь у бойових діях протягом 1943–1945 років.
| 19-та гренадерська дивізія СС (2-га латвійська) 19.Waffen-Grenadier-Division der SS (lettische Nr.2) 19. ieroču SS grenadieru divīzija (latviešu Nr. 2) | |
|---|---|
 Емблема 19-ї дивізії СС (2-ї латвійської) | |
| На службі | 7 січня 1944 — 8 травня 1945 |
| Країна |
.svg.png.webp){kind=small} Третій Рейх |
| Належність | гренадери |
| Вид | Ваффен-СС |
| Тип |
 СС |
| Роль | гренадери |
| Чисельність | піхотна дивізія |
| У складі |
6-й корпус СС 50-й армійський корпус Армійська група «Клеффель» |
| Гасло |
Meine Ehre heißt Treue («Моя честь називається вірність») |
| Війни/битви | |
| Командування | |
| Визначні командувачі |
бригадефюрер та генерал-майор Ваффен-СС Хінріх Шульдт групенфюрер та генерал-лейтенант Ваффен-СС Бруно Штреккенбах |
Історія з'єднання
19-та гренадерська дивізія СС (2-га латвійська) веде свою історію з моменту формування 2-ї моторизованої бригади СС (нім. 2. SS-Infanterie-Brigade (mot), що існувала У військах СС з квітня 1941 року. На основі штабу цієї бригади у травні 1943 була сформована Латиська добровольча бригада СС.
Командування
Командири
бригадефюрер та генерал-майор Ваффен-СС Хінріх Шульдт (нім. Hinrich Schuldt) (7 січня — 15 березня 1944);
штандартенфюрер СС Фрідріх-Вільгельм Бок (нім. Friedrich-Wilhelm Bock) (15 березня — 13 квітня 1944);- групенфюрер та генерал-лейтенант Ваффен-СС Бруно Штреккенбах (нім. Bruno Steckenbach) (13 квітня 1944 — 8 травня 1945).
Райони бойових дій
- Східний фронт (північний напрямок) (травень 1943 — липень 1944)
- Курляндський котел (липень 1944 — травень 1945)
Нагороджені дивізії
- Нагороджені дивізії[2]
| Кавалери Золотого Німецького Хреста | 14 |
| Кавалери Срібного Німецького Хреста | 1 |
|
Кавалери Лицарського хрест Залізного хреста з дубовим листям і мечами | 1
Гінріх Шульдт — оберфюрер СС, командир дивізії (25 березня 1944) |
| Кавалери Лицарського хреста Залізного хреста з Дубовим листям | 1
Бруно Штреккенбах — группенфюрер СС і генерал лейтенант військ СС, командир дивізії (16 січня 1945) |
| Кавалери Лицарського хреста Залізного хреста[3] | 11 | |
| Кавалери Почесної Відзнаки Ваффен-СС «Почесна пряжка на орденську стрічку для Ваффен-СС» | 8 |
Кавалери Лицарського хреста Залізного хреста (11)
- Бруно Штреккенбах — бригадефюрер СС, генерал майор військ СС і поліції, командир бойової групи (17 серпня 1944)
- Жаніс Буткус — гауптштурмфюрер військ СС, командир 10-ї роти 19-го польового запасного батальйону СС (21 вересня 1944)
- Жаніс Ансонс — гауптштурмфюрер військ СС, командир 6-ъ роти 44-го гренадерського полку військ СС (латиського №6) (16 січня 1945)
- Мієрвалдіс Адамсонс — унтерштурмфюрер легіону СС, командир 6-ї роти 44-го гренадерського полку військ СС (латиського №6) (25 січня 1945)
- Робертс Анцанс — унтерштурмфюрер військ СС, начальник школи ближнього бою 19-го запасного польового батальйону військ СС (25 січня 1945)
- Ніколайс Ґалдіньш — оберштурмбаннфюрер військ СС, командир 42-го гренадерського полку військ СС «Волдемарс Вейсс» (25 січня 1945)
- Альфредс Ріекстіньш — унштершарфюрер військ СС 1-ї роти 19-го фузілерного батальйону військ СС (5 квітня 1945(
- Робертс Гайгалс — оберштурмфюрер військ СС, командир 6-ї роти 42-го гренадерського полку військ СС «Волдемарс Вейсс» (5 травня 1945)
- Андрейс Фрейманіс — оберштурмфюрер військ СС, командир 13-ї роти 44-го гренадерського полку військ СС (5 травня 1945)
- Волдемарс Рейнголдс — штурмбаннфюрер військ СС, командир 43-го гренадерського полку військ СС (латиського №5) (9 травня 1945)
- Карліс Сенсбергс — унтершарфюрер військ СС, командир групи.
Див. також
Посилання
- 19. Waffen-Grenadier-Division der SS (lettische Nr. 2). на axishistory.com. Архів оригіналу за 22 липня 2013. Процитовано 14 травня 2013. (англ.)
- 19.Waffen-Grenadier-Division der SS (lett. Nr.2). на feldgrau.com. Архів оригіналу за 14 серпня 2013. Процитовано 11 липня 2012. (англ.)
- 19. Waffen-Grenadierdivision der SS (lettische Nr. 2). на lexikon-der-wehrmacht.de. Архів оригіналу за 22 липня 2013. Процитовано 11 липня 2012. (нім.)
- 19.Waffen-Grenadier-Division der SS (Lettische Nr. 2)
- 19. Waffen-Grenadier-Division der SS (lettische Nr.2). на okh.it. Архів оригіналу за 22 липня 2013. Процитовано 11 липня 2012. (італ.)
- «Имя им — легион» (рос.)
- 19 Division SS Латышская № 2 (рос.)
- «Музей оккупации 1940–1991 гг. в Риге»(англ.)
Відео
Примітки
- з травня до жовтня 1943 — Латиська добровольча бригада СС (нім. Lettische SS-Freiwilligen-Brigade),
з жовтня 1943 по січень 1944 — 2-га Латиська добровольча бригада СС (нім. 2. Lettische SS-Freiwilligen-Brigade,
з 7 січня по травень 1944 — 19-та Латиська добровольча дивізія СС (нім. 19. Lettische SS-Freiwilligen-Division,
з травня 1944 по травень 1945 — 19-та гренадерська дивізія СС (2-га латвійська) (нім. 19. Waffen-Grenadier-Division der SS (lettische Nr.2)) - Holders of high awards (англ.)
- Knight's Cross Holders of 19. Waffen-Grenadier-Division der SS (lettische Nr. 2)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.