Волиця (Добромильський повіт)

Во́лиця (пол. Wolica) — колишнє бойківське село в долині річки Лодина, притоки річки Стривігор.

Волиця
Координати: 49°28′34″ пн. ш. 22°38′24″ сх. д.
Країна	Польща
Воєводство	Підкарпатське
Повіт	Бещадський
Гміна	Устрики-Долішні
Населення
- Усього	0
Волиця

У 1772-1918 рр. — у складі Австро-Угорської монархії, провінція Королівство Галичини та Володимирії. В 1784 в селі в рамках Йозефінської колонізації австрійська влада оселила німецьких колоністів у східній частині села, яку назвали Оберсдорф.

У 1890 році у селі налічувалось 27 будинків і 195 мешканців (186 греко-католиків і 9 євреїв).

13 грудня 1918 р. через село пройшов фронт польсько-української війни.

У 1919-1939 рр. село входило до ґміни Кросьцєнко Добромильського повіту Львівського воєводства. В 1939 році в селі проживало 310 мешканців, з них 300 українців і 10 євреїв[1].

З 1940 по 1951 рік село належало до Хирівського району Дрогобицької області УРСР. В 1940 р. німецькі колоністи були депортовані до Німеччини.

У рамках договору обміну територіями 1951 року все українське населення насильно переселено. Після примусового виселення бойків 1951 року в селі ніхто не поселився і село припинило існування, а територія приєднана до сусіднього села Коросно.