Воловоденко Анатолій

Анатолій Воловоденко народився в Душанбе, і є вихованцем місцевого футбольного клубу «Памір». У 1983 році, після перемоги у складі збірної Таджикистану на всесоюзному турнірі для молодих футболістів «Переправа», по запрошенню головного тренера «Паміра» Юрія Сьоміна Воловоденко перейшов до складу головної команди республіки.[1] Перші роки молодий захисник не завжди потрапляв до основи старожила першої ліги, за 2 роки зіграв лише 16 матчів, і для набуття ігрової практики у 1985 році півроку грав за друголіговий клуб «Ходжент» із обласного центру на півночі республіки. Окрім цього, у 1985 році після перемоги «Паміра» над московським ЦСКА, Воловоденка разом із трьома іншими гравцями душанбинського клубу — Мананниковим, Батуренком та Рахімовим — спеціальним наказом міністра оборони СРСР Соколова відправлено із військової частини в Душанбе, де вони проходили службу, у частину прикордонних військ в Туркменію, а пізніше Воловоденко і Рахімов зуміли перевестись у спортроту № 74 у Ташкенті.[2][1] Після повернення до «Паміру» Воловоденко став основним гравцем захисту команди, у тому числі у сезоні 1988 року, коли душанбинська команда виграла турнір першої ліги, та здобула путівку до вищого дивізіону СРСР.[3][4] На початку 1989 року Воловоденко отримав запрошення від головного тренера київського «Динамо» Валерія Лобановського запрошення стати гравцем київського клубу, проте спортивно-технічний комітет Федерації футболу СРСР заборонив цей перехід.[5] Після заборони переходити до «Динамо» Воловоденко пропустив увесь сезон 1989 року, офіційно у зв'язку із розривом ахіллового сухожилля. У вищій радянській лізі дебютував у 1990 році, та два роки грав за душанбинський клуб вже у найвищому радянському дивізіоні, 50 разів взявши участь у матчах «Паміра» у вищій лізі СРСР.

Після розпаду СРСР Анатолій Воловоденко розпочав виступи за «Памір» у чемпіонаті Таджикистану, проте після півфінального матчу Кубка СНД із московським ЦСКА, програного «Паміром» із рахунком 0-2 20 квітня 1992 року[6], Воловоденко залишається у Росії, і вже 2 травня цього ж року виходить на поле у складі єкатеринбурзького «Уралмаша» в матчі чемпіонату Росії проти московського «Локомотива».[7][8] У червні 1992 року Воловоденко ненадовго повернувся до Душанбе, щоб зіграти свій перший та єдиний матч за збірну Таджикистану, у якому таджицька збірна зіграла внічию 2-2 зі збірною Узбекистану.[9] У складі «Уралмашу» у вищій російській лізі Воловоденко провів 3 сезони, за які зіграв 42 матчі. Проте у 1994 році футболіст із Таджикистану випав із основного складу команди, і у 1995 році перейшов до складу друголігової новотроїцької «Ности». У другій половині 1995 року та у сезоні 1996 року Воловоденко грав за інший друголіговий клуб — «Індустрію» з Калузької області. Після цього Анатолій Воловоденко грав за аматорський клуб «Обнінськ» із однойменного міста[10], та закінчив виступи на футбольних полях. Після завершення виступів як професійного футболіста Анатолій Воловоденко грає за ветеранські команди, у тому числі за команду ветеранів душанбинського «Паміра».[11]

• Переможець першої ліги СРСР — 1988

• Профіль футболіста на сайті FootballFacts.ru (рос.)
• Воловоденко Анатолій на сайті National-Football-Teams.com (англ.)