Вологоємність

Вологоємність — здатнiсть речовини поглинати i утримувати певну кiлькiсть вологи, що виражається в вагових або об'ємних одиницях. Розрiзняють вологоємнiсть максимальну гiгроскопiчну, максимальну молекулярну, капiлярну i повну.

Максимальна гігроскопічна вологоємність є максимальною кiлькiстю води, яку може сорбувати речовина з повiтря за повного насичення його водяною парою; є величиною постiйною для кожної породи.

Максимальна молекулярна вологоємність — вологiсть речовини, що вiдповiдає максимальному вмiсту в нiй фiзично зв'язаної води.

Вологоємнiсть капiлярна — вологiсть речовини, що вiдповiдає заповненню водою капiлярних порожнин.

Вологоємнiсть повна — максимальна кiлькiсть води, що утримується речовиною за повного насичення її водою.

В практицi за вологоємнiстю гірські породи подiляються на:

• вологоємнi – торф, глини, мули;
• маловологоємнi – піски дрiбнозернисті i пилуватi, мергелі, крейда;
• невологоємнi – галька, гравій, пiски крупнозернисті, масивнi вапняки та деякі iншi породи.