Максимальна молекулярна вологоємність

Максимальна молекулярна вологоємність (ММВ) — метод визначення вологи не видаляємої механічними методами (центрифугування, фільтрування тощо). Використовується в теорії і практиці зневоднення, зокрема корисних копалин. ММВ є, по суті, інтегральною (сумарною) оцінкою ряду видів вологи — капілярної внутрішньої і частково зовнішньої, плівкової, яка механічно не видаляється. Диференціальна їх оцінка за методом ММВ неможлива.

ММВ встановлюється експериментально, наприклад, методом вологоємних середовищ.

Див. також

Література

Бочков Ю. Н., Зарубин Л. С. Оценка эффективности механических способов обезвоживания угольной мелочи//Теория и практика угольной мелочи. Москва: Наука, 1966. — С. 5-20.
Бейлин М. И. Теоретические основы процессов обезвоживания углей. — Москва: Не-дра. — 1969. — 240 с.
Тихоненко Д. Г., Дегтярьов В. В. та ін. Практикум з грунтознавства. Харків: Майдан, 2009—448 с.

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.