Володін В'ячеслав Вікторович

Народився 4 лютого 1964 року у багатодітній родині. Батько був капітаном річкового флоту, помер у віці 51 року. Після смерті батька виховувався вітчимом[2]. Мати працювала вчителем початкових класів, потім стала підприємцем. Сестра — співробітник консалтингової фірми, брат — військовий пенсіонер. Всі вони, за твердженням самого Володіна, живуть в Саратовській області[3][2].

Після закінчення школи поступив вчитися в Саратовський інститут механізації сільського господарства (СИМСХ), який закінчив 1986 року[4][5].

В інституті займався громадською діяльністю: на молодших курсах працював у житлово-побутової комісії профкома.

• 1984—1988 — голова студентського профкому СИМСХ («інженер-механік»)[4][5]. Вступив у КПРС у 1985 році[5].
• 1986 — вступив у аспірантуру і захистив кандидатську дисертацію за темою «Розробка та обґрунтування параметрів вагового дозуючого пристрою стеблових кормів».[5][6].
• З 1986 року — на викладацькій роботі.
• У 1990 році обраний депутатом Саратовського міської ради.
• З 1992 року — заступник голови адміністрації Саратова.
• З 1994 року — заступник голови Саратовської обласної думи.
• У 1993—1996 роках працював проректором в Поволзькому кадровому центрі з 1995 року — Поволзька академія державної служби), був професором кафедри конституційного права ПАГС, завідувач кафедри державного і регіонального управління[5].
• 1995 — закінчив Російську академію державної служби при Президенті РФ, отримавши спеціальність юриста[5][7].

В 1996 році — віце-губернатор Саратовської області. Надалі пішов з державної служби й поїхав до Москви, де зайнявся бізнесом, а потім — партбудівництвом в русі «Вітчизна»[8], який очолював Юрій Лужков.

У 1996 році в Санкт-Петербурзькому інституті МВС захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук за темою «Суб'єкт Російської Федерації: проблеми влади, законотворчості та управління».[9] Автор понад 50 публікацій[10].

У 1999 році обраний депутатом Держдуми РФ III скликання від блоку «Вітчизна — вся Росія», заступник Євгена Примакова.

2001 — Примаков побував разом з Володіним в Кремлі, познайомив його з Путіним і відрядив на посаду нового лідера фракції ОВР[11].

На парламентських виборах 2003 року обраний в депутати Державної Думи четвертого скликання по одномандатному Балаковскому округу № 156, отримавши підтримку 82 % виборців, що прийшли на вибори. У Думі — заступник голови, перший заступник керівника фракції «Єдина Росія». З 2005 року — секретар президії генеральної ради партії «Єдина Росія».

• У 2007 році обраний депутатом Державної Думи V скликання.
• З 2009 року — завідувач кафедри державного будівництва факультету державного управління.
• З 2 лютого 2007 року по 21 жовтня 2010 року — заступник Голови Державної думи РФ V скликання. Секретар президії генеральної ради партії «Єдина Росія» (23 вересня 2011 року рішенням з'їзду партії виведений з президії).
• 21 жовтня 2010 — заступник голови Уряду — керівника апарату Уряду РФ після звільнення від посади Собяніна.
• 27 грудня 2011 року — перший заступник керівника адміністрації Президента РФ.
• На президентських виборах 2012 року брав участь у виборчій кампанії Путіна.
• 12 травня 2014 року потрапив під санкції Євросоюзу, США, Канади, Австралії і Швейцарії у зв'язку з підтримкою російсько-української війни[12].
• 22 квітня 2014 року Володін увійшов до складу наглядової ради Вищої школи економіки (ВШЕ) і очолив її[13].
• 15 червня 2015 року — голова наглядової ради товариства «Знання»[14].
• З 7 вересня 2015 року очолює робочу групу з регулювання діяльності НКО[15].

Голова Державної Думи РФ

Устріч В'ячеслава Володіна з президентом Південної Кореї в Держдумі РФ, 21 червня 2018 року

В'ячеслав Володін під час засідання в Держдумі РФ, 2018 рік

За ініціативою Медведєва увійшов у список «Єдиної Росії» на виборах в Держдуму VII скликання[16], очоливши регіональну групу з Волгоградської, Пензенської, Саратовської і Тамбовської областей[17] та за підсумками виборів став депутатом Держдуми[18]. При цьому Володін не був учасником праймеріз «Єдиної Росії», що пройшли 22 травня 2016 року.

25 вересня 2016 року, на засіданні Вищої Ради і Генеральної Ради партії «Єдина Росія» затверджений кандидатом від партії на посаду голови Державної Думи VII скликання[19].

5 жовтня 2016 року обраний головою Державної Думи VII скликання отримавши 404 голоси з 450[20].

У жовтні 2016 року увійшов до трійки найвпливовіших політиків Росії (після Путіна і Медведєва) за рейтингом Центру політичних технологій[21].

24 листопада 2016 року обраний Головою Парламентської Асамблеї Договору про колективну безпеку.[22]

26 грудня 2016 року обраний Головою Парламентських Зборів Союзу Білорусі й Росії.[23]

22 січня 2017 року став одним з 19 членів бюро вищої ради партії «Єдиної Росії»[24].

У 2017 році був співавтором закону про позбавлення громадянства РФ злочинців, які отримали паспорт не по народженню[25].

Дійсний державний радник Російської Федерації 1 класу (2012).

12 серпня 2018 року Володін заявив, що державні пенсії в Росії в майбутньому можуть бути скасовані.[26]

Підтримав пенсійну реформу в Росії.[27]

15 березня 2019-го на мітингу окупаційної влади, що святкувала 5-ліття початку тимчасової окупації Криму, запропонував зобов'язати Україну «компенсувати Криму втрати за час анексії».[28]

5 квітня 2019 року Володін запропонував допустити Держдуму до формування Уряду РФ.[29]

• Офіційний сайт (рос.)