Волошин Микола Григорович
Волошин Микола Григорович | |
---|---|
Народився |
1 січня 1927 Кривий Ріг, Українська СРР, СРСР |
Помер |
20 вересня 2000 (73 роки) Нижній Новгород, Росія |
Поховання | Q4283450? |
Країна |
СРСР Росія |
Діяльність | актор театру |
Alma mater | Російський університет театрального мистецтва (1952) |
Знання мов | російська |
Заклад | Свердловський театр драми, Горьковський ДАТД імені М. Горького |
Роки активності | 1952 — 1993 — 1993 |
Нагороди | |
IMDb | ID 1111892 |
Микола Григорович Волошин ((1 січня 1927, Кривий Ріг, Українська СРР, СРСР — 20 вересня 2000, Нижній Новгород, Росія)) — радянський і російський театральний актор. Народний артист РРФСР (1981). Лауреат Державної премії РРФСР ім. К. С. Станіславського (1968).
Біографія
Народився 1 січня 1927 року в місті Кривий Ріг.
У 1952 році закінчив ГІТІС.
У 1952-1955 роках грав у Свердловському театрі драми.
У 1956-1993 роках був актором Горьковського академічного театру драми імені М. Горького.
Помер 20 вересня 2000 року. Похований на Нижегородському цвинтарі «Мар'їна Роща»[1].
Творча діяльність
Роботи в театрі
- «Обрив» Івана Гончарова - Марк Волохов
- «Інтервенція» Л. Славіна - Бродський
- «Дачники» Максима Горького - Замислов
- «Анна Кареніна» по Л. Толстому - князь Облонський
- «Джо Келлер і його сини» Артура Міллера - Джордж Дівер
- «Юпітер сміється» А. Кроніна - Торогуд
- «На дні» Максима Горького - Сатин
- «Фальшива монета» Максима Горького - Глинкін
- «Основи суспільності» Г. Ібсена - консул Берник
- «Три сестри» А.П. Чехова - Вершинін
- «На горах» П. Мельникова-Печерського - Самоквасов
- «Діти сонця» М. Горького - Чепурной
- «Надзвичайний посол» А. і П. Тур - Чумаков
- «Спекотне літо в Берліні» Д. Кьюсак - Тод Ірвін
- «Діти Ванюшина» С. Найдьонова - Костянтин
- «Вороги» М. Горького - Яків Бардін
- «Іуда Головльов» М. Є. Салтикова-Щедріна - Степан
- «Ретро» А. Галина - Чмутіної
- «І сталося одного дня» (Звалище) А. Дударєва - Піфагор
- «Матінка Кураж та її діти» Б. Брехта - Кухар
- «Кішка на розпеченому даху» Т. Вільямса - Великий Па
- «Святая святих» І. Друце - Келін
- «День Перемоги серед війни» І. Гаручава - Литаври
- «Енергійні люди» В. М. Шукшина - Проста людина
- «Вірність» В. Панової - Милованов
- «Вечір» О. Дударєва - Мультик
- «Дивіться, хто прийшов» У. Арро - Табунов
- «Круглий стіл під абажуром» В. Арро - Гудков
- «Кін IV» Г. Горіна - Лорд Мьюїл
Фільмографія
- 1942 — Як гартувалася криця — товариш Лещинського
- 1965 — На завтрашній вулиці — Едуард Миколайович Заприводін, керівник основних споруд будівництва електростанції
- 1987 — Жменяки — епізод
- 1988 — Хліб — іменник — Михайло Аверьянович Харламов
- 1990 — А в Росії знову окаянні дні — Михайло Георгійович
- 1990 — Сім'я вовкулаків — Яків, померлий дідусь, що став вампіром
- 1990 — Українська вендетта — дід Ілько
Нагороди
- Заслужений артист РРФСР (21 травня 1968);
- Народний артист РРФСР (21 жовтня 1981);
- Державна премія РРФСР імені К. С. Станіславського — за роль Сатину у виставі «На дні» М. Горького (1968);
- Орден «Знак Пошани»;
- медалі.
Примітки
- Николай Григорьевич Волошин. Нижегородское кладбище. Процитовано 5 травня 2018.
Посилання
- Николай Григорьевич Волошин. Нижегородский театр драмы. Процитовано 5 травня 2018.
- Николай Григорьевич Волошин. Личности. Процитовано 5 травня 2018.
- Николай Григорьевич Волошин. megabook.ru. Процитовано 5 травня 2018.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.