Волошко Євген Михайлович
Євген Михайлович Воло́шко (нар. 16 березня 1927, Луганськ — пом. 2006) — український літературознавець і критик, кандидат філологічних наук з 1968 року, доцент; член Спілки письменників України з 1963 року.
Євген Михайлович Волошко | |
---|---|
| |
Народився |
16 березня 1927 Луганськ |
Помер | 2 лютого 2006 (78 років) |
Країна | Україна |
Діяльність | літературознавець, критик |
Alma mater | Ворошиловградський педагогічний інститут |
Галузь | літературознавство |
Звання | доцент |
Ступінь | кандидат філологічних наук |
Біографія
Народився 16 березня 1927 року в місті Луганську (тепер Україна). 1951 року закінчив Ворошиловградський педагогічний інститут. Працював вчителем. Член КПРС з 1964 року. У 1967—1980 роках працював викладачем Донецького вищого військово-політичного училища; у 1980–1989 роках — завідувач кафедри української лiтератури Донецького університету.
Роботи
Досліжував історію літературного процесу в Донбасі, автор праць про російсько-українські літературні зв’язки, українських, румейських та єврейських письменників, творчість Михайла Шолохова. Автор книжок:
- «Поезія революційної бурі» (1961);
- «Літописці шахтарського краю» (1968);
- «Слово і зброя (Війна. Письменники. Донбас)» (1975);
- «Літературний Донбас» (1980);
- «З вічних джерел» (1987).
Співавтор і укладач книжок:
- «Донбас. Письменник і час» (1979);
- «Художня незглибимість „Тихого Дону“» (1985).
Література
- Федорчук М. С. Волошко Євген Михайлович // Українська літературна енциклопедія. — Т. 1. — К., 1988.;
- Просалова В. А. Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2020. — ISBN 944-02-3354-X.