Бона Сфорца

Бо́на Марія Сфо́рца д'́Арагона (італ. Bona Sforza; 2 лютого 1494, Віджевано — 19 листопада 1557, Барі) — дружина короля Сигізмунда I Старого, короля польського, великого князя литовського, руського і жемайтського.

Бона Сфорца
італ. Bona Sforza d'Aragona
Бона Сфорца
[[Файл:|90px|Бона Сфорца]]
Велика Княгиня Литовська, Руська і Жемайтійська[1]
1518 — 1557
Попередник: Барбара Запольська
Наступник: Єлизавета Габсбург
Королева Польщі[1]
1518 — 1557
Попередник: Барбара Запольська
Наступник: Єлизавета Габсбург
 
Народження: 2 лютого 1494[2]
Віджевано, Провінція Павія, Ломбардія
Смерть: 19 листопада 1557[3] (63 роки)
Castello Normanno-Svevod, Барі, Італія[3]
Поховання: Базиліка Святого Миколая
Країна: Міланське герцогство
Рід: Сфорца
Батько: Джан Галеаацо Сфорца
Мати: Ізабелла Арагонська
Шлюб: Сигізмунд I Старий
Діти: Ізабелла Ягеллонка[4], Сигізмунд II Август, Катерина Ягеллонка, Анна Ягеллонка[4], Софія Ягеллонка і Wojciech Olbrachtd

 Медіафайли у Вікісховищі

За походженням герцогиня Міланська, неаполітанська принцеса, дочка міланського герцога Джан Галеаццо Сфорца та Ізабели Арагонської (донька неаполітанського короля Альфонса ІІ та Гіполіти Сфорци). Мала брата Франціска (30.01.1491 — 1512, абат, помер через падіння з коня), сестер Гіполіту (26.01.1493 — 1501, Іскія), Б'янку (1.03.1495 — серпень 1496, Мілан). Нащадок Великих Князів Київських і Королів Русі.

Біографія

Бона була третьою дитиною своїх батьків. Коли їй було 8 місяців батько помер, мати переїхала із замку Вісконтео в Павії до Мілану. Дядько Людовік захопив владу у Мілані. Джан Галеаццо був законним спадкоємцем Міланського герцогства, але його дядько і регент Людовико Сфорца, відомий в історії як "Іл Моро", узурпував владу. Він боявся, що мешканці Мілана повстануть і встановлять Франческо Сфорцу, популярного сина Джана Галеаццо. Щоб звести до мінімуму ризик, Людовіко відділив хлопчика від своєї сім'ї . Плани були перервані італійською війною 1499-1504 років. Французький король Людовик XII скинув Людовіко. У лютому 1500 р. Ізабелла повернулась до рідного Неаполя. Війна досягла Неаполітанського королівства, і дядько Ізабелли Фредерік з Неаполя був повалений. Разом з іншими родичами вона тимчасово сховалась в Арагонському замку на о.Іскія.

У квітні 1502 року Ізабелла та її єдина вціліла дочка Бона оселилися в замку Норманно-Свево в Барі. Там Бона почала свою освіту. Її викладачі включали італійських гуманістів Crisostomo Colonna і Antonio de Ferraris, які викладають її латинську, класичну літературу, математику, історію, право, природничі науки, богослов'я, навіть географію. Бона також уміла грати на кількох музичних інструментах.

Ізабелла відправила старого вчителя Бони Крисостомо Колону та дипломата Сигізмунда фон Герберштейна у Вільнюс, щоб переконати Сигізмунда обрати Бону. Їм це вдалося і шлюбний договір був підписаний у вересні 1517 року у Відні. Ян Конарський, архієпископ Краківський, відвідав Барі, щоб привезти Бону до Польщі. Заручини відбулися 6 грудня 1517 року в Неаполі. Бона носила сукню світло-синього венеціанського атласу, який, як повідомлялося, коштував 7000 дукатів. Поїздка до Польщі тривала понад три місяці. Бона та Сигізмунд вперше зустрілися 15 квітня 1518 року недалеко від Кракова. Весілля і коронація відбулися 18 квітня, але святкування тривали протягом тижня. Придане Бони було дуже великим - 100 тисяч дукатів і особистих речей на суму 50 тисяч дукатів на додаток до Барі та Россано, які вона успадкувала після смерті матері. В обмін на придане Сигізмунд надав їй міста Новий Корчин, Віслиця, Жарнув, Радомсько, Єдльня, Козеніце, Хенцини, Іновроцлав та інші.

Після смерті першої дружини польського короля, Великого князя Литовського і Руського Сигізмунда І Барбари Запольської, Карл V посватав Бону за Сиґізмунда. Від шлюбу, взятого у 1518 році, народились двоє синів і чотири дочки:

Тітка Бони Б'янка Марія Сфорца була дружиною імператора Максиміліана I.

Бона славилась вмінням вирішувати справи за хабарі,[5] також своєю красою і вирізнялась сильною енергією. Ще при житті пристарілого чоловіка фактично керувала державою.

Якийсь час (близько 1527—1528 років) підтримувала сепаратистські настрої в Мазовії через намагання надати це князівство сину Сиґізмунду Авґусту.[6]

Володіння

На території Королівства Польського і Великого князівства Литовського і Руського, до підписання Люблінської унії і утворення Речі Посполитої, володіла замками:

Стосунки у родині
Портрет Бони у вбранні вдови, бл. 1557 р.

За життя Сиґізмунда I досягла вибирання королем Польщі і коронації 10-річного Сиґізмунда ІІ Августа. Після смерті Сиґізмунда I (1548) Сиґізмунд Август боровся з амбіційною матір'ю. Бона Сфорца виношувала плани об'єднання під своєю владою чи не всієї Європи за рахунок династичних шлюбів своїх дітей. Цим планам заважав шлюб, таємно від матері взятий Сигізмундом ІІ після смерті першої дружини Ельжбети Габсбурґ з Барбарою Радзивіл. Після коронації в 1550 молода королева померла 1551 — Бона Сфорца підозрювалась в отруєнні.

Через погані стосунки із сином Бона прагнула покинути Польщу, але Сиґізмунд Август забороняв їй повертатися до Італії, остерігаючись, що після її смерті в іншій державі, він втратить значні статки і землі в Польщі та Литві. Тільки після відмови Бони від володінь король погодився на її від'їзд. 1556 року Бона залишила Польщу, взявши із собою величезні кошти. Із них вона позичила іспанському королю Філіпу II 420 000 золотих дукатів.

17 листопада 1557 року було складено заповіт. Померла у своєму князівстві в Барі в Італії, за однією із версій, від отруєння, заподіяного власним лікарем за наказом Габсбургів. Була похована в базиліці св. Ніколао (Миколая) в Барі, у 1593 році було встановлено мармуровий гробівець коштом доньки Анни.[9]

Сиґізмунду Августу вдалося повернути значну частину боргу Габсбурґів у Краків, в основному срібними талерами і півталерами. Це були високопробні монети зі срібла, привезеного іспанськими галеонами з Нового Світу. Їх контрмаркували вензелем польського короля з датою «1564». Кілька десятиліть монети перебували в обігу, після чого їх викупили у населення.

Молитовник Бони Сфорци

Польський художник-декоратор, мініатюрист, живописець епохи Відродження Самострільник Станіслав ілюмінував молитовник королеви Бони Сфорци у 1527 році. Дана робота знаходиться в одній із найстаріших бібліотек Європи, бібліотеці Оксфордського університету в Бодліанській бібліотеці.

Джерела королеви

У селі Антонівка, яке є частиною Барської об’єднаної громади, розташовані цілющі джерела Бони Сфорци, яка, за легендами та переказами, омолоджувалася та лікувалась саме завдяки цілющим чудодійним властивостям місцевої води[джерело?].

Галерея
  • Камелія із профілем Бони (автор Карагліо).
  • Печать Бони
  • Медаль Бони 1546 р.
  • Надгробок Бони, 1593 р. . Базіліка св. Миколая в Барі
  • Сади королеви Бони в замку Вавель
  • Замок у Барі, в якому Бона померла в 1557
  • Бона Сфорца (1517)
  • Бона Сфорца в одязі вдови
  • Війна кокоша. Автор Генрик Родаковський
  • Фрагмент картини "Підняття дзвону Зигмунта". Автор Ян Матейко
  • Впровадження італійської музики. Автор Казимир Мірецький, 1874 р.
  • Зречення Бони. Автор Шимон Бухбіндер.
  • Отруєння Бони. Автор Ян Матейко.

У літературі

Вшанування пам'яті

Україна

Телебачення

Примітки
  1. Консорт.
  2. RKDartists
  3. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #119138158 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  4. Lundy D. R. The Peerage
  6. Red. Niszycki (początkowo Radzanowski))Andrzej z Niszyc h. Prawdzic (zm. 1532) / Polski Słownik Biograficzny.— Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1978.— t. XXІІI/1, zeszyt 96.— S. 134. (пол.)
  7. W. Pociecha. Bona Sforca d'Aragona (1494—1557)… S. 292
  8. Легенда Гори Бона, Кременець
  9. W. Pociecha. Bona Sforca d'Aragona (1494—1557)… S. 293
  10. Григор’єв Роман (31.03.2016). Історія у назвах вулиць. Барська міська рада. Процитовано 02.02.2021.

Джерела
  • Pociecha W. Bona Sforca d'Aragona (1494—1557) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków, 1936. — t. II/1, zeszyt 1. — S. 288—294. (пол.)

Посилання
Попередник
Барбара Заполія		 Королева Польщі
1518-1557		 Наступник
Елізабет Австрійська
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.