Воля (Самбірський район)
Во́ля — село в Україні, у Самбірському районі Львівської області. Орган місцевого самоврядування — Старосамбірська міська рада.
село Воля | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Країна | Україна | ||||
Область | Львівська область | ||||
Район/міськрада | Самбірський район | ||||
Громада | Старосамбірська міська громада | ||||
Основні дані | |||||
Засноване | 1517 | ||||
Населення | 816 | ||||
Площа | 2,12 км² | ||||
Густота населення | 384,91 осіб/км² | ||||
Поштовий індекс | 82083 | ||||
Телефонний код | +380 3238 | ||||
Географічні дані | |||||
Географічні координати | 49°24′25″ пн. ш. 23°04′02″ сх. д. | ||||
Середня висота над рівнем моря |
424 м | ||||
Водойми | р. Крем'янка | ||||
Найближча залізнична станція | Старий Самбір | ||||
Місцева влада | |||||
Адреса ради | 82000, Львівська обл., Самбірський р-н,м.Старий Самбір | ||||
Карта | |||||
Воля | |||||
Воля | |||||
Мапа | |||||
|
Населення становить 816 осіб (у 1928 р. проживало близько 1000 осіб, серед них двоє римо-католиків, 15 євреїв. Також відомо, що на той рік у селі було 150 школярів).
Історична дата заснування населеного пункту — 1517 рік. Територія населеного пункту 137 га, під забудову та присадибні ділянки передбачено 162 га, орної землі 61 га, пасовищ — 85,5 га, громадських лісів — 313 га.
У 1914 насипано могилу і встановлено хрест з нагоди 100-річчя від дня наодження Т. Г. Шевченка.
Волянську сільську раду утворено в 1939 за першої радянської окупації (перших совітів), яка до 1950 р. носила назву Воле Коблянська сільська рада.
У селі є храм Собору Пресвятої Богородиці споруджений 1923 року із смерекових брусів за проектом Теофіля Горницького з Самбора, коли парохом був о. Ярослав-Йосиф Пасічинський, священик Перемисько-Самбірської єпархії УГКЦ. Після Другої світової війни, та Львівського псевдособору 1946 р. храм і вірних переведено в лоно Російської Православної Церкви. Стіни в інтер'єрі церкви 1982 року оббиті прес-плитою і вкриті трафаретним орнаментом малярем Миколою з Блажева. На південний схід від церкви розташована двоярусна дзвіниця, збудована одночасно з церквою. Після ліквідації УГКЦ 1946 р. храм знаходився у юриcдикції українського екзархату РПЦ. В 90-х роках храм був у користуванні УАПЦ. Вірні УГКЦ молилися під храмом, проте з 2006 року богослужіння відбуваються почергово. Сьогодні церква належить до двох конфесій — ПЦУ[1] та УГКЦ. Храмове свято 08,01, Пресвятої Богородиці. Храмове свято 8,11, Дмитрія.
На околиці села на вершині гори Кундівська (668 м.) є військовий цвинтар часів I Світової війни. На цій горі наприкінці вересня й на початку жовтня 1914 року відбувалися запеклі бої між російськими та австрійськими військами. Російські війська зайняли гору Кундівську, а також межі села[2]. Один з найважчих боїв відбувся 17 жовтня в суботу 1914-го року між селами Воля і Звір на горі Лисий. На боці Австро-угорських військ брали участь і Українські Січові Стрільці декілька загинуло і там були захоронені. Про ці події в українській газеті «Свобода», № 57, 1915, було поміщено статтю:
«За провідника взяли ми якогось газду; мав біля 30 літ. Ми не знали точного положення. Світла світити не вільно, мапу читати годі. З тим провідником вийшли ми о 3-й годині з Лужка і прийшли якраз добре на Лисий верх. Гора не поросла, на збочах галявини, далі в діл смерековий ліс, село Звірна на полудневім сході, на північ Воля Кобилянська, і Воля Барилова. В тих двох селах були Москалі, що обсадили північну збіч Лисого верха. На полудне від тої гори було видно пасмо гір від сходу на захід… Поляг з наших Фірчук, поляг Чихут і Завалик. Крім них було ще кільканадцять ранених. Не було ран, аби не можна було вилічити, смерть не грозила жадному.»[3]
До 100 річчя від трагічного початку Першої Світової війни, у неділю, 21 вересня, у с. Воля Старосамбірського району на Львівщині відбулось освячення пам'ятного знаку встановленого на місці захоронення українців, австрійців, росіян вояків різних національностей, які загинули у 1915 році в околицях села Воля.
Організатор заходу — "Товариство пошуку жертв війни «Пам'ять», Волянська сільська рада[4].
Народилися
Володимир Володимирович Васюта (2015) — громадський діяч, політв'язень, багаторазовий депутат Старосамбірської районної ради, багаторічний голова районної організації Конгресу Українських Націоналістів[5].
Василь Ількович Васюта — учасник бойових дій УПА, громадський діяч с. Воля.
Степан Данилович Топорович (14.07.1965 — 14.10.2009) — священик Самбірсько-Дрогобицької єпархії, парох с. Блажів[6][7].
Люба Олексіївна Пятночко-Топорович (24.01.2013) — перша станична відновленого Пласту в м. Самборі[8][9].
Любомир Антонович Яким (06.09.1936 — 27.09.2014) — український композитор, музикант, педагог, автор пісні « Смерека» (Ой, смереко, розкажи мені, смереко…)[10][11][12].
Примітки
- Про парафію на сайті Львівської єпархії УАПЦ
- Сторінки історії І Світової війни: Битва за гору Острогірка.
- Сторінки історії І світової війни: Спогади сотника українських січових стрільців про битву на Старосамбірщині.
- Товариство пошуку жертв війни ПАМ'ЯТЬ - Освячення пам’ятного знаку в с. Воля Старосамбірського району(ОНОВЛЕНО). www.memoria.com.ua (укр.). Процитовано 4 березня 2018.
- Помер провідник Старосамбірського Конгресу українських націоналістів Володимир Васюта. zik.ua (ua). Процитовано 6 березня 2018.
- Administrator. Упокоївся у Бозі протоєрей Степан Топорович. sde.org.ua (uk-ua). Процитовано 6 березня 2018.
- Administrator. Архиєреї та священнослужителі прощались з покійним протоєреєм Степаном Топоровичом. sde.org.ua (uk-ua). Процитовано 6 березня 2018.
- Княжий Самбір: » Відкриття Пластового року 2016 в Самборі: посвята пам’ятної таблиці Любі Топорович та традиційне пластове містечко. www.sambir.in.ua. Процитовано 6 березня 2018.
- Адміністратор. Такі як Люба Топорович не помирають після смерті. sambirwz.lviv.ua (uk-ua). Процитовано 6 березня 2018.
- Замок, Високий (21 травня 2014). Любомир Яким: «Я звик, що мою пісню «Ой, смереко» приписують народові». Високий Замок (uk-UA). Процитовано 6 березня 2018.
- На Львівщині провели в останню дорогу Любомира Якима – автора знаменитої пісні «Смерека». zik.ua (ua). Процитовано 6 березня 2018.
- З книги «Співає і танцює «Підбужанка» - Люди і їх долі - Матеріали конкурсу - Турка-перлина Карпат. turka-ua.net. Архів оригіналу за 7 березня 2018. Процитовано 6 березня 2018.
Посилання
- Погода в селі Воля
- http://sts-mrada.gov.ua/
- https://decentralization.gov.ua/newgromada/4242/composition