Ворновицький Лев Мойсейович

Лев Мойсе́йович Ворнови́цький (Варновицький; Варнавський; нар. 8 (21) листопада 1904(19041121), за іншими відомостями 1906; Любар Житомирськой області — пом. 1 жовтня 1941(19411001), с. Кулябівка Яготинського району Київської області) — радянський військовик, який загинув при обороні Києва від нацистських військ, заступник начальника Київського місьвідділу НКВС, куратор футбольної команди Динамо (Київ) від НКВС у 1940—1941 роках.

Ворновицький Лев Мойсейович
Народився 8 (21) листопада 1904
Любар, Любарський район
Помер 1 жовтня 1941(1941-10-01) (36 років)
Кулябівка, Яготинський район, Полтавська область, Українська РСР, СРСР
Країна  СРСР
Нагороди

Загальні відомості

1935—1937 — на оперативних посадах в апараті УНКВС по Дніпропетровській області. Згодом — начальник відділення 3 (контррозвідувальне відділення) відділу УДБ УНКВС в цій самій області.

З 23 березня 1936 року — лейтенант державної безпеки.

Від травня 1938 року — тимчасовий виконувач обов'язків начальника 11 (водно-транспортного) відділу УДБ УНКВС по Дніпропетровській області.[1]

В липні 1938 року прикомандирований до центрального апарату НКВС УРСР (в рахунок посади заступника начальника 12 відділу (відділ оперативної техніки) УДБ НКВС). Згодом тимчасово виконував обов'язки заступника начальника 8 відділу (відділ промисловості) 1-го Управління НКВС УРСР.

1938 року — заарештований за «… зв'язок з троцькістами». Звільнений у 1939 році.[2]

8 липня 1939 року звільнений в запас з НКВС за станом здоров'я.[3] Футболіст київського «Динамо» Олександр Скоцень, у житті якого Ворновицький зіграв визначну роль, згадував, що той хворів на сухоти.[4]

31 травня 1940 року був відновлений на роботі в НКВС.[5]

1940—1941 — заступник начальника Київського міськвідділу НКВС.

Загинув 1 жовтня 1941(19411001) при обороні Києва від німецьких військ в селі Кулябівка Яготинського району Київської області.[6] За деякими джерелами — застрелився.[7] Похований неподалік від цього села.

Куратор київського «Динамо»

За спогадами Олександра Скоценя Лев Варновицький за дорученням наркома НКВС УРСР Івана Сєрова з 1940 року опікувався футбольною командою Динамо (Київ). Футболістам було покращено побутові умови й умови для тренувань і Варновицький озвучив завдання перед футбольним колективом: «Наступного сезону кияни повинні посісти першість. За успіхами команди буде наглядати особисто Народний Комісар Внутрішніх Справ УРСР Іван Сєров».[4] Варновицький з повагою ставився до вихідця з Західної України Скоценя і коли того згодом заарештували за доносом, то саме Варновицький допоміг йому звільнитись, що врятувало життя талановитому футболісту.[8]

Коли в липні 1941 року почалася евакуація з Києва, тренер динамівців Михайло Бутусов і її капітан Костянтин Щегоцький намагалися умовити Льва Варновицького відправити у тил не тільки родини футболістів і новачків-футболістів із Західної України, але і всіх інших членів команди. Ворновицький побачив у цьому боягузтво і відмовився допомогти з евакуацією.[7][9]

Нагороди

Примітки
  1. Из архивов ВЧК-ГПУ-НКВД-КГБ. 2010. № 34. С.86
  2. Репресії серед співробітників державної безпеки УРСР / Вадим Золотарьов // З архівів ВУЧК–ГПУ–НКВД–КГБ, № 2(48). — Київ-Харків, 2017. — с. 206
  3. Приказ НКВД СССР № 1460 от 08.07.1939(рос.)
  4. Львівський «батяр» у київському «Динамо»
  5. Приказ НКВД СССР № 716 от 31.05.1940(рос.)
  6. Мартиролог // Національний музей історії України у Другій світовій війні
  7. Георгій Юхимович Кузьмін. Билиці та вигадки нашого футболу
  8. Олександр Скоцень: маловідомий попередник Блохіна та Шевченка / Семен Запорожець
  9. Пас в бессмертие(рос.)

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.