Воробйов Олександр Петрович
Олексáндр Петрóвич Воробйов (нар. 14 лютого 1962, Гомель, Білоруська РСР, СРСР — пом. 15 січня 2021, Москва, Росія) — радянський і російський актор театру і кіно. Заслужений артист РФ (2000).[2]
Воробйов Олександр Петрович | |
---|---|
Александр Петрович Воробьёв | |
Дата народження | 14 лютого 1962[1] |
Місце народження | Гомель, Білоруська РСР, СРСР |
Дата смерті | 15 січня 2021 |
Місце смерті | Москва, Росія |
Громадянство | Росія |
Alma mater | Російський університет театрального мистецтва |
Професія | актор |
Кар'єра | 1982–2021 |
Нагороди | |
IMDb | ID 0903491 |
Біографія
Олександр Воробйов народився 14 лютого 1962 року в Гомелі. У 1979 році вступив до ГІТіСу на курс Йосипа Туманова, який закінчив у 1983 році. Після закінчення інституту був призваний на службу до лав радянської армії. Демобілізувавшись, довгий час залишався без роботи. У 1986 році був запрошений до Московського обласного театру драми, де пропрацював півтора сезони. Потім знову настав період безробіття: підробляв двірником, фотографом, вантажником, будівельником. У 1988 році брав участь у показах для акторів в театрі Олега Табакова, які успішно пройшов; з 1 січня 1989 року був його актором[3]. Багато знімався в кіно, працював на телебаченні.
Помер в Москві на 59-му році життя 15 січня 2021 року в результаті тривалої хвороби[4]. Прощання з актором пройшло 18 січня в Театрі Олега Табакова. Похований на Ніколо-Архангельському кладовищі[5].
Творчість
Ролі в театрі
- «Матроська тиша» Олександра Галича — Одинцов ;
- «Зірковий час за місцевим часом» Г. Миколаєва — Василич ;
- «Любов як мілітаризм» Петра Гладіліна — Костянтин Сергійович ;
- «Псих» Олександра Мінчіна — Санітар № 1 ;
- «Старий квартал» Теннессі Вільямса — Поліцейський ;
- «Коли я вмирала» Вільяма Фолкнера — Армстід ;
- «Біг» Михайла Булгакова — Начальник станції ;
- «Затоварена бочкотара» Василя Аксьонова — Бородкін-старший ;
- «Дах» Олександра Галіна — Чмутін ;
- «Визнання авантюриста Фелікса Круля» Томаса Манна — Ісаак Штюрцлі ;
- «Пристрасті по Бумбараш» Юлія Кіма — Василь Іванович ;
- «Два ангела, чотири людини» Віктора Шендеровича — Пашкін ;
- «Лицедій» Томаса Бернхарда — Шинкар ;
- «Розповідь про сім повішених» Л. Андрєєва — Янсон ;
- «Пригода, складене за поемою Миколи Гоголя „Мертві душі“»- Губернатор ;
- «Розповідь про щасливе Москві» Андрія Платонова — Позавійськовик Комягін ;
- «Батьки і діти» Івана Тургенєва — Базаров ;
- «Божевільний день, або Одруження Фігаро» П'єра Бомарше — Антоніо.
Фільмографія
- 2020 — Утриманки (2-й сезон) — Сергій, особистий водій Ігоря Долгачова
- 2019 — Незакінчений бій — Сергій Іванович Ануфрієв, воєнком
- 2019 — Утриманки (1-й сезон) — Сергій, особистий водій Ігоря Долгачёва
- 2019 — Завод[6] — Пиж
- 2019 — Переможці — Андрій Сергійович Старцев, лікар
- 2018 — Сім пар нечистих — Вольський
- 2014 — Косатка — Валентин Іванович Кольцов, генерал-майор поліції, начальник УВС м Кострома
- 2014 — На глибині — Миронович
- 2012 — Моя велика сім'я (фільм) — Петро
- 2011 — Літо вовків — Попеленко
- 2010 — Шериф (фільм) — батько Кирила
- 2010 — Учитель в законі. Продовження (фільм) — Олександр Петрович Житников, приватний детектив
- 2010 — Тухачевський. Змова маршала (фільм) — Олександр Єгоров
- 2010 — Любов під прикриттям — Сергій Сергійович
- 2010 — Жіночі мрії про далекі країни (фільм) — Віталій Іванович, начальник служби безпеки
- 2009 — Зниклі — Широков, старшина
- 2009 — Безмовний свідок-3 (фільм) — оперативник
- 2008 — Злочин буде розкрито (фільм) — Степан Петрович, батько Маші Савицької
- 2008 — Після життя — Семен
- 2008 — Мереживо — Дмитро Потапов, батько Кирила
- 2008 — Адмірал — вартовий
- 2007 — Полонез Кречинського (фільм) — Пахомов, двірник
- 2007 — Ніцше в Росії (фільм) — Чорт
- 2007 — На шляху до серця (фільм) — Храпчук
- 2007 — Морська душа — боцман Береговий
- 2007 — Іронія долі. Продовження — слюсар
- 2007 — Інша — Валентин Петрович Немов, слідчий прокуратури
- 2007 — Громови — Леонід Богданович Шелест
- 2007 — Скажена
- 2006 — Угон (телесеріал)
- 2006 — Зачарована дільниця — Михайло Куропата
- 2005 — Хіромант — Потапов, підполковник, командир батальйону
- 2005 — Єсенін — Прон
- 2005 — Аеропорт (телесеріал) — Єгор Вадимович Ступін, пілот
- 2004 — Вузький міст
- 2004 — На розі біля Патріарших — 4 - Первушин , (в титрах не вказаний)
- 2004 — Бальзаківський вік, або Всі чоловіки сво… — клієнт Віри
- 2003 — Дільниця — Куропатов Михайло
- 2003 — Моя рідня — Чепесюк
- 2003 — Москва. Центральний округ
- 2003 — Адвокат — Федір Кравченко, батько Насті
- 2002 — Олігарх (фільм) — член Ради Безпеки
- 2002 — Каменська 2 — Нікіфорчук
- 2001 — Зупинка на вимогу — 2 - грабіжник
- 2001 — На розі біля Патріарших — 2 - Свиридов, справжній власник таксі
- 2001 — Марш Турецького — капітан Воробйов
- 2000 — Далекобійники — полковник
- 2000 — 24 години
- 1991 — Досвід марення любовного зачарування — Анатолій Іванович санітар
- 1990 — По 206-й — Борис Матвійович, слідчий прокуратури
- 1988 — Мене звуть Арлекіно — Лисий
- 1982 — Семеро солдатиків — Середа
Родина
Доньки: Олександра і Дарія.
Примітки
- Прощание с актером Александром Воробьевым состоится 18 январяПодробнее: https://www.m24.ru/news/utraty/15012021/149238?utm_source=CopyBuf — 2021.
- Указ Президента Российской Федерации от 25 сентября 2000 г. № 1694[недоступне посилання]
- Умер актер Александр Воробьев. ТАСС. Процитовано 17 січня 2021.
- Умер актер Александр Воробьев — Российская газета
- Прощание с актером Александром Воробьевым состоится 18 января. m24.ru (рос.). Процитовано 18 січня 2021.
- -rabochie-berut-v-zalozhniki-oligarha.html у новому фільмі Юрія Бикова «Завод» робочі беруть в заручники олігарха — Російська газета