Воровський Вацлав Вацлавович
| Вацлав Воровський | |
|---|---|
| пол. Wacław Worowski | |
%252C_Diplomat_(Birth_Centenary)).jpg.webp) | |
| Народився |
27 жовтня 1871 Москва |
| Помер |
10 травня 1923 (51 рік) Лозанна |
| Поховання | Некрополь біля Кремлівської стіни |
| Країна |
 Російська імперія.svg.png.webp){kind=small} СРСР |
| Діяльність | дипломат, літературний критик, політик |
| Alma mater | Peter and Paul Male Lutheran Schoold, Московський державний університет імені М. В. Ломоносова і Московський державний технічний університет імені Баумана |
| Знання мов | російська[1] |
| Роки активності | з 1895 |
| Посада | посол |
| Партія | КПРС |
Воро́вський Ва́цлав Ва́цлавович (*27 жовтня 1871, Москва — †10 травня 1923, Лозанна) — російський революціонер польського походження, літературний критик, один з перших радянських дипломатів.
Життєпис
Народився в Москві, належав до зросійщених поляків. Освіту здобув у середній школі при лютеранській церкві. В школі писав антиурядові вірші, виступав на нелегальних зборах учнів. 1890 року вступив до університету на фізико-математичний факультет, через рік перейшов до Московського технічного училища. Організував польський підпільний гурток. В 1894 році вступив до РСДРП, 1897 року був заарештований та висланий до В'ятської губернії. Після заслання жив у Женеві, де приєднався до більшовиків. В 1903 році таємно прибув до Одеси для підпільної роботи. 1905 року прибув до Петербургу, 1906 року взяв участь в роботі IV з'їзду РСДРП в Стокгольмі. Після наступного заслання жив у Москві, в 1915-16 роках працював в Петербурзі на заводі «Сіменс-Шуккерт».
13 квітня 1917 року увійшов до складу Закордонного бюро ЦК РСДРП в Стокгольмі. Після приходу більшовиків до влади — повпред в Скандинавії. В 1919 році повернувся до Росії, де став одним з ініціатором боротьби проти православної церкви, займав посаду завідувача Державним видавництвом. З 1921 року — полпред в Італії, в 1922 році брав участь в Генуезькій конференції. В 1923 році призначений до складу радянської делегації на Лозаннській конференції. 10 травня 1923 року був убитий у ресторані готелю «Сесіль» в Лозанні. колишнім білогвардійцем Морісом Конраді, який втратив рідних під час революції. Застреливши Воровського і поранивши двох його помічників, Конраді віддав револьвер метрдотелю зі словами: «Я зробив добре діло — російські більшовики погубили всю Європу… Це піде на користь всьому світу». Конраді і його спільник Аркадій Полунін були виправдані присяжними після того, як більш ніж 70 свідків розказали судові про більшовицькі злочини: суд визнав убивство Воровського справедливим актом. Дипломатичні відносини між СРСР і Швейцарією були розірвані.
Галерея
Труна з тілом Воровського в Берліні по дорозі в Москву
Пам'ятник Воровському у Москві
Поштова марка СРСР. Випуск 1933 р.
Див. також
Примітки
- Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
Джерела та література
- Л. В. Нізова. Воровський Вацлав Вацлавович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 632. — 688 с. : іл. — ISBN 966-00-0734-5.
- Є. Ф. Морозова. Воровський Вацлав Вацлавович // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2020. — ISBN 944-02-3354-X.
- Воровський