Воронченко Ігор Олександрович

І́гор Олекса́ндрович Воро́нченко (нар. 22 серпня 1964, смт Бабаї, Харківський район, Харківська область) — адмірал Військово-Морських Сил ЗС України. Командувач ВМС ЗС України (2016–2020)[1]. Із 2020 Головний інспектор Міністерства оборони України.

Воронченко Ігор Олександрович
 Адмірал
Загальна інформація
Народження 22 серпня 1964(1964-08-22) (57 років)
смт. Бабаї, Харківський район, Харківська область
Alma Mater Tashkent Higher Tank Command Schoold
Військова служба
Приналежність  СРСР →  Україна
Вид ЗС СВ ЗСC / СВ ЗСУ / ВМС ЗСУ
Рід військ Танкові війська
Берегова оборона
Війни / битви Вторгнення Росії в Україну
Командування
2016—2020 Командувач ВМС України
????—2015 Начальник Головного управління персоналу ГШ ЗСУ
????—2013 Управління військ берегової
та територільної оборони
1998—2003 501-й окремий механізований
полк (в/ч А0669)
Нагороди та відзнаки
Офіцер ордена «За заслуги» (Франція)
Орден Данила Галицького
Медаль «За бездоганну службу» ІІІ ступеня
Відзнака «Доблесть і честь» (Міністерство оборони України)
Відзнака «Знак пошани» (Міністерство оборони України)
Відзнака «Ветеран військової служби» (Міністерство оборони України)
Медаль «10 років Збройним Силам України» (Міністерство оборони України)
Медаль «15 років Збройним Силам України» (Міністерство оборони України)
Медаль «За сумлінну службу» I ст. (Міністерство оборони України)
Нагрудний знак «За заслуги перед Збройними Силами України»
Медаль «70 років Збройних Сил СРСР»
 Воронченко Ігор Олександрович у Вікісховищі

Життєпис

Ігор Воронченко народився в смт Бабаї, що на Харківщині. Бажання стати військовиком мав з дитинства. Закінчив Ташкентське танкове училище у 1986 році, після чого потрапив до радянської групи військ у Німеччині, де командував танковим взводом. У 1988 році повернувся до Радянського Союзу, продовжив військову службу у Білоруському військовому окрузі на посадах командира танкової роти та начальника штабу танкового батальйону.

з 1986 по 1992 рік проходив військову службу на посадах від командира взводу до начальника штабу — заступника командира танкового батальйону.

Після розпаду СРСР повернувся на Батьківщину та склав присягу на вірність народу України. Проходив службу в Національній Гвардії України в м. Харкові. З 1998 по 2003 рік на території Криму командував 25-м полком Національної гвардії, що перебував у складі 7 дивізії НГУ. Полк згодом був переформований у 501-й окремий механізований полк (в/ч А0669)[2].

В ЗС України - з 1992 року. З грудня 2003 року — у Військово-Морських Силах Збройних Сил України, де займав відповідальні посади начальника відділення та начальника відділу — заступника начальника військ берегової оборони Командування ВМС ЗС України.

У 1997 році здобув оперативно-тактичний рівень, а в 2007 році — оперативно-стратегічний рівень військової освіти.

З 2007 року по 2011 рік проходив службу на керівних посадах в Об’єднаному оперативному командуванні Збройних Сил України. У 2011–2015 роках обіймав посаду заступника командувача ВМС ЗС України з берегової оборони, а з червня 2015 року до квітня 2016 року очолював Головне управління персоналу Генерального штабу Збройних Сил України.

6 грудня 2013 року полковнику Ігорю Воронченку — заступнику командувача Військово-Морських Сил Збройних Сил України з берегової оборони — начальникові управління військ берегової та територіальної оборони Командування Військово-Морських Сил Збройних Сил України було присвоєно військове звання генерал-майора[3].

У 2014 році, протягом шести місяців, брав участь в АТО на території Луганської області, де був координувальним заступником керівника АТО.

14 жовтня 2015 року генерал-майору Ігореві Воронченку — начальнику Головного управління персоналу Генерального штабу Збройних Сил України, було присвоєно військове звання генерал-лейтенанта[4].

25 квітня 2016 р. - призначений в.о. командувача ВМС ЗС України[5][6].

2 липня 2016 р., Президент України Петро Порошенко призначив генерал-лейтенанта Ігоря Воронченка командувачем ВМС ЗС України та присвоїв йому військове звання віце-адмірала[7][8][9]. 23 серпня 2018 року, Указом Президента України № 242/2018 присвоєне військове звання адмірала[10]. 11 червня 2020 року, Указом Президента України № 216/2020, Воронченка було звільнено з посади Командувача ВМС ЗС України. На його місце було призначено контр-адмірала Олексія Неїжпапу[11]. Тоді ж, Ігоря Воронченка було призначено на посаду Головного інспектора Міністерства оборони України.

Відзнаки та нагороди

Примітки
  1. Указ Президента України від 11 червня 2020 року № 216/2020 «Про звільнення І.Воронченка з посади командувача Військово-Морських Сил Збройних Сил України»
  2. Історична довідка військової частини А0669. Сайт в/ч А0669. Процитовано 28 березня 2014.
  3. Указ Президента України від 6 грудня 2013 року № 670/2013 «Про присвоєння військових звань»
  4. Указ Президента України від 14 жовтня 2015 року № 581/2015 «Про присвоєння військових звань»
  5. Порошенко призначив нового главу ВМС України
  6. Порошенко призначив в.о. командувача ВМС Воронченка. ukranews.com. Українські новини. 25 квітня 2016.
  7. Указ Президента України від 2 липня 2016 року № 282/2016 «Про командувача Військово-Морських Сил Збройних Сил України»
  8. Глава держави призначив командувача Військово-Морських Сил ЗСУ // Офіційне інтернет-представництво Президента України, 3 липня 2016
  9. Порошенко призначив командувачем ВМС Воронченка. ukranews.com. Українські новини. 3 липня 2016.
  10. Указ Президента України від 23 серпня 2018 року № 242/2018 «Про присвоєння військових звань»
  12. Макрон нагородив Воронченка національним орденом Франції. https://novynarnia.com/. Новинарня. 30 листопада 2019. Процитовано 30 листопада 2019.
  13. Указ Президента України від 24 серпня 2013 року № 449/2013 «Про відзначення державними нагородами України»
  14. Указ Президента України від 20 жовтня 1998 року № 1161/98 «Про відзначення нагородами України військовослужбовців Національної гвардії України»

Джерела

Посилання
Інтерв'ю
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.