Всеволожськ

Назва міста походить від прізвища його засновника, дійсного статського радника — Павла Олександровича Всеволожського (1839—1898).

Перші поселення на території нинішнього Всеволожська, що розкинувся в долині річки Луб'я (Луппа), були згадані ще в Писцевій книзі Водської п' ятини 1500 року — це село «Лубляна на річці Лубні» та три села Рябово: «Рябово», «Рябово Нове», «Рябово Владикіно». Перша картографічна згадка належить Понтусу де ла Гарді — у 1580 році на карті Карелії, складеної після взяття Кексгольма, відзначено селище швед. Lubiaby, що в перекладі зі шведської означає — село Луб'я.

Топонім Луб' я був досить поширеним у цих місцях в XVII столітті. Так, на карті Нотебурзького лена, накресленої з оригіналу першої третини XVII століття, в околицях майбутнього Всеволожська позначені два села Луб'я, а на карті Інгерманландії 1676 року — три села Луб' я. Села з назвою Рябово з'являються на картах, починаючи з 1727 року, причому річка, на якій вони стояли, називалася Мала Охта, і лише у 1792 році, на карті околиць Петербурга А. М. Вильбрехта, річка вперше отримала сучасну назву — Луб' я.

В XVIII—XX століттях у межах сучасного міста Всеволожська існували мизи Приютино та Рябово. Приютино — садиба першого директора Публічної бібліотеки, президента Академії мистецтв А. Н. Оленіна. Рябово за час свого існування змінило 14 власників, від Олександра Меншикова до Василя Павловича Всеволожського. З 1774 по 1779 рік мизою Рябово володів барон Іван Юрійович Фридрикс, який побудував у ній першу на території майбутнього Всеволожська церкву (07.09.1778) — 400-містну церкву в ім'я св. Регіни, що стала центром Рябовського лютеранського приходу. Території обох садиб увійшли до складу міста Всеволожська у 1963 році.

В 1892 році була відкрита Іриновська залізниця — перша в Росії вузькоколійна залізниця, вона призначалася для перевезення торф'яних брикетів для опалення Петербурга. В 1895 році неподалік від садиби Рябово (біля перетину нинішніх Всеволожського та Жовтневого проспектів) відкрилася станція Всеволжська названа за прізвищем Павла Олександровича Всеволожського, власника землі, на якій вона розташовувалася. Навколо нової станції на землях, проданих під забудову П. А. Всеволожським, виникло дачне селище Всеволожському, що згодом став містом Всеволожськом.

Також залізниця проходила через землі Йоганна Бернгарда. У січні 1910 року на прохання Бернгарда станція «Христинівка» була перейменована в «Бернгардовка» (нині — назва одного з мікрорайонів Всеволожська). У межах сучасного Всеволожська залізниця мала наступні зупинки: платформа Приютино, платформа Мар'їно, станція Бернгардовка, платформа Павловська (існувала декілька років), станція Всеволжська, станція Рябово, станція Мірошницький Струмок.

В 1894 році була відкрита Рябовська земська лікарня імені Павла і Олени Всеволожських, що стала пізніше центральною районною лікарнею.

В 1914 році у населених пунктах, з яких тепер складається сучасний Всеволожськ, працювали земські школи — двокласні училища.

В 1924 році залізниця була перешита на широку колію, а також спрямлена в межах Всеволожська, через що південніше перетину Всеволожського проспекту та вул. Костянтинівської був побудований новий вокзал, де він розташований і нині.

В 1925 році дачне селище Всеволожське було центром Ленінської волості Ленінградського повіту, з населенням 15 617 чоловік, 26 сільрадами та 91 селом. Після утворення Ленінградської області у 1927 році селище Всеволожське стало адміністративним центром Ленінського району Ленінградського округу.

Указом Президії Верховної Ради РРФСР від 27 листопада 1938 року дачне селище Всеволожське було віднесено до категорії робітничих селищ, з включенням в його межі населених пунктів Бернгардовка, Рябово, Іллінський, Мар'їно та присвоєнням найменування — робітниче селище Всеволжське.

Указом Президії Верховної Ради РРФСР від 1 лютого 1963 року робітниче селище Всеволожське було перетворено на місто районного підпорядкування Всеволожськ. Одночасно місто Всеволожськ був виокремлений зі складу району і переданий у підпорядкування Промислового Облвиконкому.

В 1965 році Всеволожськ став містом обласного підпорядкування.

Всеволожськ знаходиться за 28 км від Санкт-Петербургу на перехресті автодоріг регіонального значення 41К-064 «Дорога життя» (Санкт-Петербург — Мор'є) та 41К-078 (Всеволожськ — сел. ім. Свердлова — Санкт-Петербург).

Зі сходу на захід через місто протікає річка Луб' я.

Північна частина міста розташована на Румболовсько-Кяселевській височині, південна частина на Колтушській височині.

Найвища точка на території міста (68,13 м над рівнем моря) розташована на Румболовській горі, за 100 м на північ від церкви Спаса Нерукотворного Образу, найнижча (11,75 м) — у заплаві річки Луб'я у районі вулиці Приютинської.

• місто Всеволозьк, погода^{[недоступне посилання з червня 2019]}(рос.)