Всесвітня ліга сексуальних реформ
Всесвітня ліга сексуальних реформ (англ. World League for Sexual Reform (WLSR) нім. Weltliga für Sexualreform) – організація, що існувала з 1921 по 1935 рік і ставила перед собою за мету «проведення реформ в питаннях сексу» та покращення знань в цій галузі. [1]
Організація виступала за рівноправність жінок, свободу укладення шлюбу і розлучення, розповсюдження нешкідливих протизаплідних засобів (на противагу абортам), декриміналізацію абортів, захист позашлюбних дітей, терпимість до геїв і лесбійок і реформування існуючого законодавства по відношенню до сексуальних меншин (декриміналізацію всіх добровільних статевих відносин дорослих людей). [2]
Історія
Перший конгрес
У 1921 році Магнус Гіршфельд разом із заснованим ним Інститутом сексуальних наук організував «Першу наукову конференцію реформування в питаннях сексу на основі досліджень сексології», що призвело до утворення Ліги. Ральфом Доузом був написаний огляд Ліги. [3] Доповідачами конгресу були: Магнус Гіршфельд, Норман Хайр, Віра Брітінт, Дора Расселл, [4] Чарльз Вікері Дрісдейл (від Мальтузійської ліги, Стелла Броун, Ернст Графенберг, Марі Стопс, М. Д. Едер (психіатр), Лоуренс Хоусман, Джордж Сесил Івес, Еден Павло, Фелікс Абрахам (який з доктором Леві-Ленц здійснив першу в світі операцію по зміні статі в 1931 році в Institut für Sexualwissenschaft в Берліні), Бернард Шоу, Бертран Расселл, Етель Маннін[4], Гаррі Бенджамін, Пітер Шмідт, Вільям Дж. Робінсон та Джек Флюгель психолог-послідовник фрейдизму, який допомагав Норману Хайре і Дора Рассел організувати з'їзд, а також очолив Партію реформ у чоловічому вбранні (головними інтересамии учасників якої були вплив одягу на здоров'я та гігієну чоловіків, а їхня місія полягала у збільшенні різноманітності та вибору чоловічого одягу). [5] Незважаючи на те, що він не був оратором, Альберт Ейнштейн щільно контактував з конгресом. [6]
Другий конгрес
Другий конгрес було проведено Лігою в Копенгагені в 1928 році. Того року Francis Turville-Petre, британський археолог і друг Кристофера Ішервуда, зупинився в Інституті сексуальних наук в Берліні. Перебуваючи в Берліні, Turville-Petre, будучи активним членом Науково-гуманітарного комітету, виступав за реформу легітимізації та толерантність, і взяв участь у Другому конгресі Ліги.
Третій конгрес
У 1929 році Гіршфельд очолював третій міжнародний конгрес, що проходив в лондонському концертному залі Уїгмор-Холл. Англійський сексолог Норман Хейер був секретарем і організатором заходу. Промова Гіршфельда була високо оцінена присутніми, як «мова видатного піонера євгеніки». [7] Багато британських феміністок відвідало конгрес 1929 року, у тому числі Наомі Мітчісон (зі статтею " Деякі коментарі щодо використання контрацептивів інтелектуальними особами", Дора Рассел ("Шлюб і свобода"), Джанет Шанс, піонер реформи за правове визнання абортів ("Центр освіти шлюбу в Лондоні"), Віра Бріттен, письменниця і пацифіст ("Помилка моногамії") та Стелла Браун ("Право на аборт"). [8]
Подальша історія
Наступні конгреси було проведено у Відні (1930) та Брно (1932). У 1932 році четверта міжнародна конференція WLSR була організована та прийнята Hugo Iltis у Брно. Плани на п'яту конференцію в Москві були очищені через політичні події, викликані зростаючою силою Гітлера та Сталіна [9]
Завершення існування Ліги
У травні 1933 року нацисти розгромили Інститут сексуальних наук в Берліні, колишній головний осередок Ліги, через ненависть до відкритих гомосексуалів Гіршфельда і його колег. Багато книжок та записів WLSR були знищені нацистами під час нальоту. [9][10] У 1935 році Гіршфельд помер в еміграції у Франції, а організація через переслідування в Німеччині була розпущена. Англійське відділення продовжувало свою роботу ще деякий час.
На пострадянському просторі організація відома перш за все за діалогом Паніковського і Бендера в романі «Золоте теля» Ільфа і Петрова[11]:
– Віддайте мені мої гроші, – шепелявив він, – я зовсім бідний! Я рік не був у лазні. Я старий. Мене дівчата не люблять.
– Зверніться до Світової організації Ліги сексуальних реформ, – сказав Бендер. – Може бути, там допоможуть.
Примітки
- Archive for Sexology. Humboldt-Universität zu Berlin. Архів оригіналу за 15 січня 2011. Процитовано 28 травня 2018.
- Вольфсон С. Соціологія шлюбу і сім’ї. Мінськ, 1929. С. 337-338.
- Ralf Dose, "The World League for Sexual Reform: Some Possible Approaches", Journal for the History of Sexuality 12:1, pp. 1–15.
- Jonathan Croall, Neill of Summerhill: The Permanent Rebel. Taylor & Francis, 1983 ISBN 0710093004, (p. 173).
- Barbara Burman, "Better and Brighter Clothes; The Men's Dress Reform Party, 1929–1940". Journal of Design History, vol 8, no 4, 1995, pp. 275–290.
- Alice Calaprice, The Ultimate Quotable Einstein. Princeton University Press, 2011, (p. 413) ISBN 0691138176.
- The Times, League For Sexual Reform International Congress Opened, 9 September 1929.
- Lesley A. Hall, The Life and Times of Stella Browne: Feminist and Free Spirit. I. B. Tauris, 2011, ISBN 1848855834, (p. 153, 173–74).
- Britta McEwen, Sexual Knowledge: Feeling, Fact, and Social Reform in Vienna, 1900–1934. Berghahn Books, 2012, ISBN 0857453386, (pp. 175–177, 193).
- Alison Blunt, Jane Wills Dissident Geographies: An Introduction to Radical Ideas and Practice. Pearson Education, 2000 ISBN 0582294894, (pp. 140–141).
- «Золотой телёнок[недоступне посилання з квітня 2019]