Стелла Браун

Френсіс Уорслі Стелла Браун (9 травня 1880 ― 8 травня 1955) ― британська феміністка, соціалістка, секс-радикалка та активістка боротьби з народжуваністю, що народилася в Канаді і працювала у Великій Британії. Вона була однією з перших у боротьбі за права жінок контролювати та приймати рішення щодо їх сексуальності. [2] В Британії вона зосередилась на реформі законодавства, включаючи право жінок як на доступ до знань, так і на використанні засобів контролю за народжуваностю, а також на праві на аборт. [3] Вона також брала участь у трудових партіях, комуністичних партіях, а також у ряді жіночих товариств.

Стелла Браун
Народилася 9 травня 1880(1880-05-09)
Галіфакс, Канада[1]
Померла 8 травня 1955(1955-05-08) (74 роки)
Ліверпуль, Велика Британія[1]
Країна  Велика Британія
 Сполучене Королівство
Діяльність перекладачка
Alma mater Сомервілл-коледж
Знання мов німецька і англійська

Вона славиться своїми лекціями та роботою в Асоціації реформування закону про аборти. Як активістка прав жінок, Браун змогла тримати в порядку денному громадськості питання прав жінок на своє тіло та сексуальність досить довго, щоб зацікавити інших людей, навіть після її смерті.[4] [5]

Раннє життя

Стелла Браун народилася 9 травня 1880 року в Галіфаксі, Нова Шотландія. [6] Вона була дочкою Даніеля Маршалла Брауна та його другої дружини Анни Дульсібелли Мері (уроджена Додвелл).[7] Даніель Браун працював у канадському Департаменті морського та рибного господарств, звільнившись з посади штурмового лейтенанта Королівського флоту. Перш ніж одружитися з матір'ю Стелли, Далсі, був одружений на Кетрін Магдалини Маклін у 1867 році. У 1869 році Катаріна народила першу дочку Даніеля Мод і незабаром померла у віці 35 років від «хронічного гастриту». [8]

Даніель і Далсі одружились 23 лютого 1878 року, а Стелла народилася в 1880 році, а в 1882 році ― її молодша сестра Аліса Леміра Сільвія Браун, відома як Сільвія. Коли Стеллі було три роки, Даніель, тепер наглядач Маяків, був на борту пароплава Домініон «Принцеса Луїза», [8] який затонув. [6] Хоча родина була в шоці після його смерті, їх частково підтримували гроші та майно з його заповіту. Далсі залишилася незаміжньою, продала будинок і заснувала пансіонат для самотніх жінок. Цей пансіонат означав, що Стелла виховувалась в оточенні боротьби одиноких жінок протягом усього дитинства і спостерігала за боротьбою власної матері, нині самотньої працюючої жінки.

Про дитинство Стелли відомо мало, оскільки вона рідко згадувала про це у своїх пізніших працях. Відомо, що вона вважала себе британкою, її сім'я покинула Галіфакс у 1892 році, коли Стеллі було дванадцять. [9]

Стелла Браун вперше здобула освіту в Німеччині, оскільки сестра її матері, Луїза Френсіс Сіменс, вийшла заміж за інженера-електрика з розгалуженою родинною мережею, що дозволило їй відвідувати там школу. [6] Навчаючись у школі, вона до 1899 року вільно володіла французькою та німецькою мовами. [9] Це дозволило їй написати «Women's First», щоб потрапити в Оксфорд. Її визнавали за її вишукані та правильні переклади німецької мови у подальшому житті. [10] У 1897 році Браун вступила до школи для дівчат Св. Фелікса в Саутволді, Саффолк. Ця школа мала дуже спокійні правила і заохочувала своїх учнів самостійно відкривати для себе нові речі. Це сприяло незалежності, оскільки навіть їхні шкільні будинки були названі на честь жінок, що мають успіхи в історії. [11] Поки вона навчалась тут, вона виграла Історичну виставку в коледжі Сомервілл, Оксфорд, в 1899 році, що дало їй 20 фунтів стерлінгів на рік протягом трьох років, які були передані її опікуну, оскільки її мати все ще жила в Німеччині. Потім Браун відвідувала Сомервіль, де в 1902 році закінчила диплом з відзнакою другого класу з новітньої історії Ця школа була особливо важливою в її кар'єрі, оскільки на той час це була одна з єдиних шкіл, яка дозволяла жінкам писати іспити разом із чоловіками і працювала на здобуття відзнаки, а не просто на здобуття ступеня, як це робили б багато хто. Це вплинуло на очікування та ідеали Браун щодо гендерної рівності, оскільки це було частково дано їй, коли вона навчалась тут. Її політичній активності також сприяла школа, де вона брала участі у студентському парламенті. [12]

Після закінчення навчання Браун спочатку працювала вчителькою в надії досягти певної незалежності для себе. [6] Однак її здоров’я почало погіршуватися через серцевий стан, який у неї був, і вона більше не могла впоратися з напруженою роботою, розвиваючи додаткові проблеми з тривогою. Потім вона переїхала назад до Німеччини, де виявила початковий рух німецьких жінок, який Хелен Штокер очолювала досить радикально. В цей час Штокер боролася за права жінок на материнство та підтримку незаміжніх матерів. [11] Аргументи Штоккер сильно вплинули на Браун, оскільки вона пізніше в житті боротиметься за права жінок контролювати своє тіло та за вибір бути матір'ю. Потім Браун розпочала роботу в історії округу Вікторія, писала історії парафій та навчалася дослідницьким навичкам, які вона використала б у подальшій кар'єрі. Вона залишила цю роботу в 1907 році, перейшовши на посаду бібліотекарки в коледжі Морлі в південному Лондоні. Тут вона змогла читати різні суперечливі лекції з різними темами ― від реформи шлюбу та розлучень до євгеніки. [13] Робота в коледжі також дозволила Браун побачити різні соціальні проблеми, з якими стикаються жінки робочого класу та жінки професійного класу. Браун зустріла тут свого першого коханого чоловіка, відомого як «напівлюбитель». Також вона вступила до Жіночого соціально-політичного союзу (ВСПУ) у 1908 році, що поклало початок її соціальній активності.

Ідеали

Браун почала розвивати свою систему цінностей, перебуваючи в коледжі, експериментуючи зі своїм коханим та читаючи лекції в коледжі Морлі. Вона написала лист до Герберта Уеллса, стверджуючи, що не тільки чоловіки можуть бути полігамними, [14] вважаючи, що позашлюбний секс не повинен бути чимось, що чорнить репутацію жінки.

Багато ідей Браун випливали з робіт Гевлока Елліса, Едварда Карпентера та інших сексологів. Вона поєднала це зі своєю власною феміністичною традицією, сформувавши унікальну точку зору. [15] У 1912 році вона написала у газету The Freewoman під псевдонімом Новий передплатник, коментуючи статтю Кетлін Олівер, що фригідність у самотніх жінок є ключем до міцного здоров'я і повинна бути стандартом для всіх жінок. [16] У відповіді Браун стверджувалося, що жінкам не слід відмовляти в сексуальному задоволенні просто тому, що вони не одружені і не бажають одружуватися, боячись жорстокості, яка іноді супроводжує цей союз. [17] Це було початком адвокації Браун про те, що жінки повинні мати контроль над власною сексуальною поведінкою. [18]

Браун була переконана, що жінки повинні мати право «нарівні з чоловіками на сексуальний досвід і сексуальну різноманітності за межами традиційного шлюбу». У «Сексуальне різноманітність і мінливість серед жінок» 1915 року [19] вона стверджувала, що жінки не повинні обмежуватися шлюбом, щоб переживати і розвивати материнський інстинкт, водночас заохочувала жінок відмовлятись від материнства, якщо вони цього бажають. [20] Багато інших феміністок, які в цей час займаються євгенікою, такі як Мері Шарліб та Елізабет Слоун Чессер, твердо вірили, що реформу можна здійснити в рамках шлюбу. Більш радикальні членкині, такі як Браун, вважали, що «культ материнства ..., якщо його не зупинити, зменшить значення жінки як особистості і зв'яже їх більш тісно зі звичайними формами шлюбу ... [посилюючи] їх підпорядкування». [21]

Браун була твердо переконана, що працюючі жінки повинні мати вибір завагітніти або перервати вагітність, поки вони працювали в жахливих умовах, що стосуються вагітної жінки, яка все ще повинна була виконувати каторжні роботи під час вагітності. [19] Вона стверджувала, що лікарі повинні безкоштовно надавати інформацію про контроль за народжуваністю жінкам, які хотіли про це знати. [22] Це дало б жінкам свободу волі над їхніми власними обставинами і дозволило б їм вирішити, хочуть вони бути матерями чи ні. Це також дало б жінкам можливість, займатися сексом виключно для задоволення та поза шлюбом, якщо вони вирішили. Браун залишалася вірною цим переконанням протягом усього свого життя.

Активізм

До 1911 року Браун визнала себе «соціалісткою» і крайньою «лівою феміністкою». [14] [23] Вона писала для багатьох видань, включаючи The Call, [24] Malthusian, [25] The New Generation (The Malthusian), [26] The Freewoman, [5] [15] [27] та Beauty and Health [28], а також для деяких незалежних видань. Вона також написала рецензії та/або переклади популярних праць щодо згаданих вище реформ, за що її часто хвалили.

Свою діяльність вона розпочала у 1907 році, коли ненадовго вступила до WSPU. WSPU був заснований 10 жовтня 1903 р. і не мав нічого, щоб відрізняти його від інших груп жінок того часу, навіть не досягнувши 30 членів до 1905 р. [29] Однак група стала відомою, коли в 1905 р. вони вперше застосували войовничі методи в рамках передвиборчої кампанії, коли обидві лідерки ― Крістабель Панкгерст і Енні Кенні, були заарештовані, залучивши Манчестерську незалежну лейбористську партію (ILP) на допомогу. Допомога НЛП вивела їх на перший план висвітлення у ЗМІ, а WSPU та їх войовничість захопила країну. Ця радикальна форма фемінізму тривала до 1913 р., коли жінки голодували, їх насильно годували, а ув’язнення майже тисячі суфражисток більше не робило заголовків новин, воно було настільки поширеним. У 1913 році Браун виступила проти «необізнаного і самовпевненого догматизму» Крістабель Панкгерст, і того, як керівництво групи поводилося щодо жінок та чоловіків нижчого класу, це здавалося, протиставляло їхні аргументи щодо фемінізму та демократії. [30] Після цього вона проводила значну частину часу у співпраці з Британським товариством з вивчення статевої психології, відвідувала зустрічі та писала документи від їх імені [31] в надії дізнатись більше щодо контролю народжуваності.

Наприкінці 1920-х Браун розпочала виступати з лекціями по всій країні, викладаючи інформацію про свої переконання щодо необхідності доступу до інформації про контроль за народжуваністю, проблеми зі здоров'ям жінок, проблеми, пов'язані зі статевим дозріванням та статевим вихованням, а також серед інших тем високого рівня материнської захворюваності. [32] Ці бесіди закликали жінок взяти питання своєї сексуальності та свого здоров'я у свої руки. Контроль за народжуваністю був незручною проблемою, оскільки він також безпосередньо кидав виклик стосункам між чоловіками та жінками, роблячи цей контроль для жінок чутливою темою. [33] Під час цього туру кілька жінок просили Браун про аборти [34] проте, як Джонс визнав у своїй статті, Браун не була «медично кваліфікованою» [35] і мусила їм відмовити. Хоча вона дедалі більше цікавилася правом жінки переривати вагітність, її все одно вважали «єретичкою». Незважаючи на це, в 1929 році вона виступила з лекцією «Право на аборт» перед Всесвітньою лігою сексуальних реформ у Лондоні. [36] За роки до презентації цього документу Браун працювала над збором інформації про материнську смертність і виявила, що в 1929 році показники були вищими, ніж будь-коли раніше, і стала секретаркою Трудової партії Челсі в надії запропонувати ідеї контролю народжуваності і аборти у політичній платформі партії в 1926 р. [37] Вона не змогла цього зробити, оскільки пізніше в 1926 році її змусили покинути Челсі та і партія більше не була визнана політичною партією.  До кінця 20-х років Браун відчувала, що боротьба за контроль над народжуваністю стала більш успішною, оскільки її частіше спостерігали в публічній сфері, і про неї зараз говорять і дискутують більш відкрито. [38] У квітні 1930 р. Конференція з питань контролю народжуваності мала успіх, залучивши до участі 700 делегатів і делегаток, і ввівши контроль над народжуваністю у політичну сферу. [39] У липні 1930 року Міністерство охорони здоров'я видало MCW/153, що дозволило місцевим органам влади давати поради щодо контролю народжуваності в центрах соціального забезпечення, що є ще одним частковим успіхом для Браун.

У 1931 році Браун почала розробляти свої аргументи за право жінок приймати рішення про аборт. [40] Вона знову розпочала гастролі, читала лекції про аборти та негативні наслідки, які слідували, якщо жінки не могли перервати вагітність за власним вибором, наприклад: самогубство, травми, інвалідність, божевілля та зараження крові. Обговорення теми легалізованого аборту стало великим досягненням у липні 1932 р., коли рада Британської медичної асоціації була скликана для того, щоб створити комітет для обговорення питань внесення змін до законів про аборти. [41]

Приналежність до Асоціації реформи закону про аборти

17 лютого 1936 року Браун разом з Джанет Шенс та Еліс Дженкінс створили Асоціацію реформування закону про аборти (ALRA) і продовжували підтримувати її до їх смерті роками пізніше. [42] У перший рік роботи в ALRA набрала 35 членок, а до 1939 р. у них було майже 400 членів і членкинь, які в основному походили з робітничого класу і входили також в робочі групи та жіночі осередки кооперативного руху. Тепер ці жінки хотіли отримати привілеї, якими «роками користувались грошові класи».

ALRA, якою керували ці три жінки, була дуже активною в період між 1936 і 1939 роками, розсилаючи лекторок по країні, щоб говорити про працю та рівне громадянство, і намагалася, хоча найчастіше і невдало, публікувати листи та статті в газетах. Вони стали найпопулярнішими, коли член Медико-правового комітету ALRA отримали справу про зґвалтування чотирнадцятирічної дівчинки та домоглися переривання вагітності від докторки Джоан Маллесон, родоначальниці ALRA. [43] Ця справа набула великого розголосу, однак, як тільки почалася війна, справа була закрита і знову втратила своє значення для громадськості.

Після війни боротьба за права на аборти була відновлена, і Браун повернулася до своєї боротьби за освіту жінок у питаннях сексу. Її зусилля на цьому фронті надали їй звання першої меценатки, а згодом віце-президентки Товариства сексуального виховання та керівництва, групи, створеної в 1943 р. [44] Вона продовжувала брати участь у роботі ALRA до самої смерті, однак не могла бути присутньою на більшості засідань через стан здоров'я. [45] Протягом цього часу вона давала пропозиції щодо дій, які може виконувати ALRA. [46] Думки Браун щодо статевої реформи, очевидно, все ще цінувались, незважаючи на її вік та нездатність бути такою ж залученою, як колись. Браун змогла побачити час, коли медичні переривання вагітності стали все більш поширеними, що було для неї втіхою. [47]

На початку травня 1955 року у Браун був важкий інфаркт, і в ніч перед її сімдесят п’ятим днем народження вона померла. [47]

Спадщина

Стелла Браун створила основу для багатьох аргументів, що стосуються прав жінок на сексуальність, і є однією з небагатьох жінок в історії, яка залишила позаду роботи, які допомагають історикам зрозуміти взаємодію соціалізму та фемінізму. [48]

Вона також залишила ALRA після своєї смерті, [49] що призвело до повені нових членок, коли жінки почали визнавати недостатність діючих контрацептивів та після скандалу з талідомідом. [42] Якби Браун не була однією з небагатьох, хто говорив про контроль над народжуваністю в той час, коли це була тема, про яку не можна було говорити, тоді жінки б не мали контролю над народжуваністю, щоб змагатися та вдосконалюватись. Браун справила глибокий вплив на реформу абортів. [50]

Праці

Зовнішні посилання

Список літератури
  1. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #1013123840 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. Rowbotham, Sheila (1977). с. 62. Пропущений або порожній |title= (довідка)
  3. Rowbotham, Sheila (1977). с. 66. Пропущений або порожній |title= (довідка)
  4. Hall, Lesley (2011). с. 138. Пропущений або порожній |title= (довідка)
  5. Rowbotham, Sheila (1977). с. 10. Пропущений або порожній |title= (довідка)
  6. Hall, Lesley (1997). с. 159. Пропущений або порожній |title= (довідка)
  7. Hall, Lesley (2011). с. 11. Пропущений або порожній |title= (довідка)
  8. Hall, Lesley (2011). с. 12. Пропущений або порожній |title= (довідка)
  9. Hall, Lesley (2011). с. 13. Пропущений або порожній |title= (довідка)
  10. Hall, Lesley (2011). с. 14. Пропущений або порожній |title= (довідка)
  11. Hall, Lesley (2011). с. 15. Пропущений або порожній |title= (довідка)
  12. Hall, Lesley (2011). с. 16. Пропущений або порожній |title= (довідка)
  13. Hall, Lesley (2011). с. 20. Пропущений або порожній |title= (довідка)
  14. Hall, Lesley (2011). с. 21. Пропущений або порожній |title= (довідка)
  15. Hall, Lesley (2011). с. 27. Пропущений або порожній |title= (довідка)
  16. Hall, Lesley (2011). с. 28. Пропущений або порожній |title= (довідка)
  17. Hall, Lesley (2011). с. 29. Пропущений або порожній |title= (довідка)
  18. Rowbotham, Sheila (1977). с. 63. Пропущений або порожній |title= (довідка)
  19. Jones, Greta (1995). с. 495. Пропущений або порожній |title= (довідка)
  20. Jones, Greta (1995). с. 490. Пропущений або порожній |title= (довідка)
  21. Jones, Greta (1995). с. 491. Пропущений або порожній |title= (довідка)
  22. Hall, Lesley (2011). с. 140. Пропущений або порожній |title= (довідка)
  23. Rowbotham, Sheila (1977). с. 66–67. Пропущений або порожній |title= (довідка)
  24. Hall, Lesley (2011). с. 79. Пропущений або порожній |title= (довідка)
  25. Hall, Lesley (2011). с. 35. Пропущений або порожній |title= (довідка)
  26. Hall, Lesley (2011). с. 96. Пропущений або порожній |title= (довідка)
  27. Jeffreys, Sheila (1982). с. 643. Пропущений або порожній |title= (довідка)
  28. Hall, Lesley (2011). с. 60. Пропущений або порожній |title= (довідка)
  29. Cowman, Krista (2002). с. 130. Пропущений або порожній |title= (довідка)
  30. Hall, Lesley (2011). с. 30–31. Пропущений або порожній |title= (довідка)
  31. Hall, Lesley (2011). с. 73. Пропущений або порожній |title= (довідка)
  32. Hall, Lesley (2011). с. 142–143. Пропущений або порожній |title= (довідка)
  33. Rowbotham, Sheila (1977). с. 39. Пропущений або порожній |title= (довідка)
  34. Hall, Lesley (2011). с. 143. Пропущений або порожній |title= (довідка)
  35. Jones, Greta (1995). с. 486. Пропущений або порожній |title= (довідка)
  36. Hall, Lesley (2011). с. 144. Пропущений або порожній |title= (довідка)
  37. Hall, Lesley (2011). с. 148. Пропущений або порожній |title= (довідка)
  38. Hall, Lesley (2011). с. 161. Пропущений або порожній |title= (довідка)
  39. Hall, Lesley (2011). с. 173. Пропущений або порожній |title= (довідка)
  40. Hall, Lesley (2011). с. 178. Пропущений або порожній |title= (довідка)
  41. Hall, Lesley (2011). с. 188. Пропущений або порожній |title= (довідка)
  42. Hindell, Keith; Madeline Simms (1968). с. 271. Пропущений або порожній |title= (довідка)
  43. Hindell, Keith; Madeline Simms (1968). с. 272. Пропущений або порожній |title= (довідка)
  44. Hall, Lesley (2011). с. 247. Пропущений або порожній |title= (довідка)
  45. Hall, Lesley (2011). с. 252. Пропущений або порожній |title= (довідка)
  46. Hall, Lesley (2011). с. 253. Пропущений або порожній |title= (довідка)
  47. Hall, Lesley (2011). с. 264. Пропущений або порожній |title= (довідка)
  48. Rowbotham, Sheila (1977). с. 7. Пропущений або порожній |title= (довідка)
  49. Hindell, Keith (1968). с. 273. Пропущений або порожній |title= (довідка)
  50. Hindell, Keith; Madeline Simms (1968). с. 282. Пропущений або порожній |title= (довідка)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.