Вступ до мовознавства

Вступ до мовознавства — елементарний, початковий, пропедевтичний (вступний) курс мовознавства, який містить основні відомості із загального мовознавства, без яких неможливе вивчення жодної лінгвістичної дисципліни[1].

Вступ до мовознавства вважається теоретичним фундаментом усіх інших мовознавчих дисциплін, оскільки ознайомлює з основами теорії мови, розвиває вміння осмислено підходити до мовних явищ і дає лінгвістичні поняття, необхідні для вивчення будь-якої лінгвістичної дисципліни.

Історія виникнення курсу

В Україні

Обкладинка сучасного посібника «Вступ до мовознавства» за редакцією Кочергана М. П.

Курс «Вступ до мовознавства» має більше ніж двохсотлітню вітчизняну історію: бере свій початок від введення у гуманітарних навчальних закладах початкового курсу «словєсності»[2], який було запропоновано відомим вченим Іваном Рижським однойменною працею «Вступ до кола словесності»[2]. Щоправда курс мав спочатку тільки допоміжну функцію. Він слугував важливим педагогічним цілям, а саме: вивченню класичних мов (здебільшого латинської).

На початку ХХ століття курс стає вже не тільки самостійним, але і обов'язковим для всіх університетів з історико-філологічним напрямком, і виступає як загальнотеоретичне введення в науку про мову взагалі.[3] Перший підручник із «Вступу до мовознавства» українською мовою побачив світ 1940 року, єдиним автором якого був відомий мовознавець Михайло Калинович. Досить тривалий час він залишався єдиним вишівським підручником з цієї дисципліни[4], який у 1947 році пережив також перевидання.

Курс у закладах вищої освіти

У процесі підготовки студентів філологічних спеціальностей курс «Вступ до мовознавства» посідає особливе місце: ознайомлюючи слухачів з основними поняттями сучасного мовознавства та відповідною термінологією, він виконує функцію базової дисципліни всього лінгвістичного циклу[5].

Проблеми курсу

Основні проблеми, що охоплює курс:

природу і сутність мови;
структуру мови;
походження мови та закономірності розвитку мов світу;
виникнення й розвиток письма;
класифікацію мов світу за походженням і за будовою;
шляхи й методи вивчення мовного матеріалу;
зв'язок мовознавства з іншими науками.

Див. також

Мовознавство

Джерела

Маслов Ю. С. Введение в языкознание. — М.: Высшая школа, 1987. — 272 с.

Примітки

Кочергая М. П. Вступ до мовознавства. — К.: Видавничий центр «Академія», 2001. — 368 с.
Крушевский Н. В. Очерк науки о языке / Н. В. Крушевский // Известия и ученые записки Казанского университета. — Казань, 1883. — Т. XIX. — январь—апрель. — 148 с.
Вестник Московского университета: Филология. — 1977, № 1. — С. 495
Studia linguistica. Збірник наукових праць. Випуск 2. — 2009. — С.4-5 (Передмова)
С. С. Лук'яненко "Афіксоподібні форманти як складова теоретико-методологічної бази лекційного курсу «Вступ до мовознавства» (радянський період)^{[недоступне посилання з червня 2019]}

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[1] Кочергая М. П. Вступ до мовознавства. — К.: Видавничий центр «Академія», 2001. — 368 с.

[:0-2] Крушевский Н. В. Очерк науки о языке / Н. В. Крушевский // Известия и ученые записки Казанского университета. — Казань, 1883. — Т. XIX. — январь—апрель. — 148 с.

[3] Вестник Московского университета: Филология. — 1977, № 1. — С. 495

[4] Studia linguistica. Збірник наукових праць. Випуск 2. — 2009. — С.4-5 (Передмова)

[5] С. С. Лук'яненко "Афіксоподібні форманти як складова теоретико-методологічної бази лекційного курсу «Вступ до мовознавства» (радянський період)^{[недоступне посилання з червня 2019]}