Вулиця Заводська (Львів)

Ву́лиця Заводська́ — вулиця в Шевченківському районі Львова, в місцевості Підзамче, що прямує від вулиці Замарстинівської (між вулицями Гайдамацькою і Ткацькою) на північний схід та схід до вулиці Жовківської. Прилучаються вулиці Лобачевського та Бориславська.

Вулиця Заводська
Львів
Вигляд на вулицю Заводську з вулиці Замарстинівської
Вигляд на вулицю Заводську з вулиці Замарстинівської
Місцевість Підзамче
Район Шевченківський
Колишні назви
Панєнська (Юнгфанґассе), Панєнська
австрійського періоду (українською) Юнгфанґассе
австрійського періоду (німецькою) Jungfern Gasse
польського періоду (польською) Panieńska
Загальні відомості
Протяжність 450 м
Координати початку 49°51′13″ пн. ш. 24°01′41″ сх. д.
Координати кінця 49°51′16″ пн. ш. 24°02′02″ сх. д.
Поштові індекси 79019[1]
Транспорт
Рух односторонній (від вулиці Замарстинівської)
Покриття бруківка
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Архітектурні пам'ятки  9, 11[2]
Державні установи ДП «Львівстандартметрологія»
Медичні заклади медичний центр Святої Параскеви, ветеринарна клініка «Eurovet»
Поштові відділення ВПЗ № 19 (вул. Замарстинівська, 30)[1]
Забудова класицизм, сецесія, конструктивізм, промислова забудова
Підприємства Львівський завод радіоелектронної медичної апаратури «РЕМА»
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap пошук у Nominatim
Мапа
 Вулиця Заводська у Вікісховищі

Назва

Заводська з боку вул. Жовківської

У 17661944 роках мала назву — вулиця Панєнська (або на австрійський манер Юнгфанґассе), на честь сестер Василіянок, чий монастир розташовувався неподалік. У 1944 році вулиця отримала сучасну назву Заводська, через значну кількість промислових підприємств, розташованих на ній та сусідній вулиці Ткацькій.

Забудова

Вулиця Заводська забудована житловими, переважно 2- і 3-поверховими, будинками, зведеними наприкінці XIX — на початку XX століття у стилях класицизм, віденська сецесія, конструктивізм, а також присутня промислова забудова. Декілька будинків внесені до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення.

Будинки

 3 — у подвір'ї будинку за проєктом будівничого Анджея Ґоломба 1897 року збудована синагога «Зіхрон Йосеф» або «Барахс шул» на замовлення керівника однойменної громади Йозефа Бараха. До наших днів не збереглася[3].

 5 — на початку XX століття власником будинку був Міхал Костецький[4].

 7 — за Польщі тут містилася фабрика мила Редера. Нині тут містяться відділення страхової компанії «Оранта», компанія з експрес оцінки нерухомості та медичний центр Святої Параскеви.

 8 — у міжвоєнний період в будинку містилася мала фабрика рослинних жирів «Еукос»[5]. Від радянських часів за цією адресою містилася станція технічного обслуговування автомобілів «Асторія», а від часів незалежності ще й салон краси «Аваре». Нині тут розташована ветеринарна клініка «EuroVet»[6], пральня «Пані» та аптечна крамниця мережі «Подорожник».

 9 — житловий будинок. Тут у міжвоєнний період розташовувалося асфальтне підприємство Адольфа Фрухта та хімічні товари «Колумбія» Віттльос[5]. Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 593/1-м[2].

 11 — житловий будинок, внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 593/2-м[2].

 21/23 — тут у 1910 році відкрилася фабрика цукру, шоколаду та какао «Газет»[7]. Будівля фабрики була спроєктована архітектором Ізраелем Маркусом Собелем[8]. Фабрика «Газет» у 1940-х роках, після «націоналізації», отримала нову назву — кондитерська фабрика «Більшовик». 1962 року кондитерські фабрики «Більшовик», імені Кірова, Львівську кондитерську фабрику № 3 та Чортківську кондитерську фабрику об'єднано в одну — кондитерську фабрику «Червона троянда», яку 3 серпня того ж року перейменовано на «Світоч». При підприємстві працював фабричний клуб[5].

 24 — за Польщі в цьому будинку містилася ткальня «Плон»[5].

 25 — за цією адресою у міжвоєнний період містилися фабрика гнутих меблів Альбаха та магазин одягу «Прогрес»[5].

 26 — за Польщі тут працювала парфумерно-косметична фабрика «Diver Paris» Шенкеля[5]. Нині тут випробувальна лабораторія радіоелектронної апаратури та обчислювальної техніки ДП «Львівський НВЦ стандартизації, метрології та сертифікації»[9].

 27 — за цією адресою у міжвоєнний період містилася фабрика содової води Абраґама Брюкенштайна[10]. Нині цієї адреси не існує[5].

 30 — за цією адресою розташоване львівське комунальне транспортно-ремонтно-аварійне підприємство «Трап»[11].

 31 — за цією адресою розташований Львівський завод радіоелектронної медичної апаратури «РЕМА». Підприємство розпочало свою діяльність 1 серпня 1944 року, на основі розпорядження ради Народних комісарів УРСР № 786 від 31 липня 1944 року, як завод дезінфекційного обладнання[12]. У лютому 2017 року в приміщенні колишнього заводу відкрився театр львівської театральної групи «Гершом»[13], а 9 вересня того ж року — відкрився коворкінг «Your Choice»[14]. Також тут працює майстерня «Zelenew» з переробки використаного пластику на нові речі[15], дизайн-бюро «Хочу до раю»[14], друкарня «MiniZavod»[16], хімчистка «Лавандерія»[17], пекарня «Сам Смак» та ще низка приватних компаній.

 36 — триповерховий чиншовий будинок, споруджений у 18951896 роках як Дім убогих ізраелітів Фундації імені Германа Гешелеса, за проєктом будівничого Анджея Ґоломба у стилі історизму. Раніше у центрі фасаду розміщувався напис польською «Dom ubogich izraelitów Fund. im. Hermana Heschelesa», розділений на дві частини — над вікнами третього і другого поверхів. Нині — житловий багатоквартирний будинок[18].

Примітки

  1. Міське відділення поштового зв'язку. Львів—19. ukrposhta.ua. Укрпошта. Процитовано 5 грудня 2021.
  2. Список будинків — пам'яток архітектури м. Львова. pomichnyk.org. Процитовано 9 листопада 2020.
  3. Оксана Бойко. Проєкт «Інтерактивний Львів»: вул. Заводська, 3 — залишки синагоги «Зіхрон Йозеф». lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Процитовано 9 листопада 2020.
  4. Księga adresowa Król. stoł. miasta Lwowa — S. 162.
  5. 1243 вулиці Львова, 2009, с. 485.
  6. Офіційна сторінка ветклініки «EuroVet». eurovet.lviv.ua. Процитовано 9 листопада 2020.
  7. Ilustrowany informator miasta Lwowa — S. 54.
  8. Ар-Деко на вулиці Сліпого. varianty.lviv.ua. 14 серпня 2018. Процитовано 12 лютого 2020.
  9. Офіційна сторінка ДП «Львівський НВЦ стандартизації, метрології та сертифікації». semesta.lviv.ua. Архів оригіналу за 27 вересня 2019. Процитовано 9 листопада 2020.
  10. Księga adresowa Król. stoł. miasta Lwowa — S. 44.
  11. Комунальні підприємства м. Львова. city-adm.lviv.ua. Львівська міська рада. Процитовано 9 листопада 2020.
  12. Історія Львівського заводу радіоелектронної медичної апаратури «РЕМА». rema.com.ua. Архів оригіналу за 14 лютого 2020. Процитовано 9 листопада 2020.
  13. Ольга Перехрест (18 січня 2017). На львівському заводі покажуть експериментальну театральну виставу. zaxid.net. Zaxid.net. Процитовано 9 листопада 2020.
  14. Мар'яна Вербовська (25 липня 2017). У Львові активісти відкриють перший екоковоркінг у старому заводі. zaxid.net. Zaxid.net. Процитовано 9 листопада 2020.
  15. Ольга Грамчук (13 червня 2017). А чим стане кришечка?. zaxid.net. Zaxid.net. Процитовано 9 листопада 2020.
  16. MiniZavod. city-adm.lviv.ua. Львівська міська рада. Процитовано 2 травня 2021.
  17. Офіційний сайт хімчистки «Лавандерія». lavanderia.com.ua. Процитовано 2 травня 2021.
  18. Ольга Заречнюк. Проєкт «Інтерактивний Львів»: вул. Заводська, 36 — житловий будинок. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Процитовано 9 листопада 2020.

Джерела

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.