Вулиця Князя Мстислава Удатного

Вулиця Князя Мстисла́ва Уда́тного  — вулиця у Галицькому районі міста Львова, в історичному центрі Львова. Сполучає проспект Чорновола з вулицею Підмурною, утворюючи перехрестя з вулицею Веселою. Прилучаються вулиці Лазнева та Вугільна.

Вулиця Князя Мстислава Удатного
Львів
Вигляд на вулицю Удатного з вулиці Лазневої
Вигляд на вулицю Удатного з вулиці Лазневої
Місцевість Історичний центр Львова
Район Галицький
Назва на честь галицького князя Мстислава Удатного
Колишні назви
Хасідім, Старозаконна, Флюґґассе, Старозаконна
польського періоду (польською) Chasidim, Starozakonna
радянського періоду (українською) Старозаконна
радянського періоду (російською) Старозаконная
Загальні відомості
Протяжність 110 м.
Поштові індекси 79019[1]
Транспорт
Рух двосторонній
Покриття бруківка
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Будівлі  4, 5, 7, 15
Поштові відділення ВПЗ № 19 (вул. Замарстинівська, 30)[1]
Підприємства класицизм, віденська сецесія
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap пошук у Nominatim
Мапа
 Вулиця Князя Мстислава Удатного у Вікісховищі

Історія та назва

У середині XIX століття мала назву Хасидим (неподалік була перша хасидська синагога у Львові «Бейт Хасидим»), від 1871 року — Старозаконна, за часів німецької окупації — Флюхґассе. У 1945 році повернена передвоєнна назва — вул. Старозаконна. Сучасна назва від 1950 року, на честь князя галицького Мстислава Удатного[2].

13—20 грудня 2020 року під час проведення Днів їдишу та міжкультурного діалогу у Львові обговорили питання збереження культурної спадщини, ревіталізації колишньої єврейської дільниці Краківського передмістя, порозуміння різних культур та їхнього діалогу. Зокрема, була озвучена пропозиція облаштувати в колишній єврейській дільниці рекреаційний простір, а саме, гармонізувати забудову та облаштувати на місці ринку «Добробут» парк, що міг би плавно перетікати в зелені зони на вулицях Сянській та Князя Мстислава Удатного[3].

Забудова

В архітектурному ансамблі вулиці Князя Мстислава Удатного присутні класицизм та віденська сецесія[4].

Ділянку, що обмежувалася будинками на вул. Божничій (нині вулиця Сянська), 5 та вул. Старозаконній, 6 до 1941 року займав Бейт ГаМідраш або ж Мала передміська синагога. Також між цими вулицями розташовувалося ще дві синагоги, обернених одна до одної тильними сторонами — синагога «Матан БеСейтер» виходила фасадом на вул. Божничу (нині вулиця Сянська), 7, а з іншого боку ділянки знаходилась синагога «Бейт Лехем» (знищена під час німецької окупації у 1941 році), що мала фасад на вул. Старозаконній, 8. Нині цих будинків не існує. Загалом, під час і після закінчення другої світової війни зруйновано значну частину будинків на вулиці[5].

Під № 2 за польських часів працювала пекарня Ляндеса, під № 3 перукарня Аґіда. За Польщі в будинку № 4 була гуртівня солі Брюка, нині цих будинків не існує, в будинку № 5 — єшива «Тора Ор», а також пекарня Кікена, у 1950-х роках — бляхарська майстерня артілі Побутовець (нині тут продовольчий магазин «Дукат» та агенція нерухомості «Карат»). У житловому будинку № 7 у 1950—1960-х роках містилася майстерня з ремонту штор, тепер тут львівське комунальне підприємство «Центральне». Під № 10 за польських часів працювала пекарня Фліґельмана, нині цього будинку не існує. У чотириповерховій кам'яниці під № 15 до 1939 року була медоварня Лошкеса, тепер тут ГО «Комітет громадського контролю»[4].

Примітки

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.