Вулиця Мулярська (Львів)
Ву́лиця Му́лярська — вулиця у Галицькому районі міста Львова, в історичному центрі Львова. Сполучає площу Святого Теодора з вулицею Богдана Хмельницького. Вулиця являє собою досить крутий підйом від площі Святого Теодора до вулиці Хмельницького (перепад висот — близько 9 метрів).
Вулиця Мулярська Львів | |
---|---|
| |
Місцевість | Історичний центр Львова |
Район | Галицький |
Колишні назви | |
Святого Теодора бічна, Старотандетна, Алмарктґассе, Старотандетна | |
польського періоду (польською) | św. Teodora boczna, Starotandetna |
радянського періоду (українською) | Старотандетна |
Загальні відомості | |
Протяжність | 113 м |
Координати початку | 49°50′48″ пн. ш. 24°01′37″ сх. д. |
Координати кінця | 49°50′49″ пн. ш. 24°01′42″ сх. д. |
Поштові індекси | 79019[1] |
Транспорт | |
Рух | двосторонній |
Покриття | бруківка |
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
Будівлі | № 2, 2а, 3, 7, 9 |
Архітектурні пам'ятки | № 9[2] |
Заклади культури | Центральна міська бібліотека імені Лесі Українки міста Львова |
Поштові відділення | ВПЗ № 19 (вул. Замарстинівська, 30)[1] |
Забудова | класицизм, віденська сецесія, конструктивізм[3] |
Зовнішні посилання | |
У проєкті OpenStreetMap | пошук у Nominatim |
Мапа | |
Вулиця Мулярська у Вікісховищі |
Назва
До 1871 року — вулиця Святого Теодора бічна. У 1871—1942 роках — вулиця Старотандетна, через наближене розташування до торговиці «Стара Тандита» — ринку вживаних речей, що функціював на площі Святого Теодора у XIX столітті. Під час німецької окупації, у 1942—1944 роках — Альтмарктґассе. У липні 1944 року повернена передвоєнна назва — вулиця Старотандетна. Сучасна назва, від 1946 року — вулиця Мулярська[4].
Забудова
В архітектурному ансамблі вулиці Мулярської переважає класицизм, віденська сецесія, конструктивізм кінця XIX століття[3]. Пам'яткою архітектури місцевого значення є лише будинок під № 9[2].
Будинки
№ 2 — чотириповерхова кам'яниця на високому цоколі (конскрипційний № 148¾), споруджена близько 1910 року у стилі пізньої сецесії. Власником будинку у 1871 році був Хаїм Рапп, у 1916 році — Герш Вольф Рапп.
№ 2А — п'ятиповерховий будинок споруджений у 1929—1932 роках, як Єврейський дім громадської допомоги і притулок для бідних за проєктом архітекторів Марека Вайца та Юліуша Кольнера. На першому поверсі містилася громадська їдальня на 260 місць. У 1935 році в їдальні влаштували розбірну сцену для вистав. Перед початком другої світової війни, коли єврейську громаду було розігнано, в будинку облаштували поліклініку. Під час окупації, у 1941—1944 роках, в будинку містився Юденрат з усіма відділами. Від 1947 року тут міститься Львівська міська бібліотека імені Лесі Українки та Бібліотека іноземної літератури[5].
№ 3 — типова двоповерхова чиншова кам'яниця кінця XIX століття на високому цоколі (конскрипційний № 100¾). Власником будинку у 1871 році був Лібер Ляуерштайн, у 1916 році — Леа Бухбаум.
№ 7 — типова двоповерхова чиншова кам'яниця кінця XIX століття на високому цоколі (конскрипційний № 151¾). Власником будинку у 1871 році був Герц Ґольдштайн, у 1916 році — Пінкас Собель.
№ 9 — двоповерхова чиншова кам'яниця XIX століття (конскрипційний № 641¾). За пізнішими перебудовами прослідковуються риси будівлі в стилі класицизму першої половини XIX століття. Над чільним двоповерховим фасадом височіє мансардний поверх з двома капітелями, завершений трикутним фронтоном. Власником будинку у 1871 році був Ізер Лєр, у 1916 році — Хаскель Ціммерманн. Будинок внесений до Реєстру пам'яткою архітектури місцевого значення під № 2460-м[2].
Неіснуючі адреси, втрачені будинки, будинки приписані до сусідніх вулиць
№ 1 — житловий будинок (конскрипційний № 99¾). Власниками будинку у 1871 році були Іцак та Нафталі Роснери, у 1916 році — спадкоємці Герша Фрьонкля. Нині цього будинку не існує, на його місці — дитячий майданчик.
№ 4 — двоповерхова чиншова кам'яниця (конскрипційний № 149¾, нині — вул. Б. Хмельницького, 29), збудована наприкінці XIX століття в стилі історизму. Власниками будинку у 1871 році був Лазар Бик, у 1916 році — спадкоємці Юди Вольфа Гельмана.
- Вигляд на вул. Мулярську з вул. Б. Хмельницького
- Кам'яниця XIX століття
(вул. Мулярська, 9)
Примітки
- Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. Процитовано 15 липня 2021.
- Список будинків — пам'яток архітектури м. Львова. pomichnyk.org. Процитовано 29 червня 2021.
- 1243 вулиці Львова, 2009, с. 443.
- Довідник перейменувань вулиць і площ Львова, 2001, с. 40.
- Йосиф Гельстон. Проєкт «Інтерактивний Львів»: вул. Мулярськa, 2а — кол. будівля «Єврейськогo товариствa притулку для бездомних». lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Процитовано 29 червня 2021.
Джерела
- Ілько Лемко, Михалик В., Бегляров Г. Сянська вул. // 1243 вулиці Львова (1939—2009). — Львів : Апріорі, 2009. — С. 443. — ISBN 978-966-2154-24-5.
- Мельник Б. В. Покажчик сучасних назв вулиць і площ Львова // Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. XIII—XX століття. — Львів : Світ, 2001. — С. 40. — ISBN 966-603-115-9.
- Barański F. Przewodnik po Lwowie. — Lwów: H. Altenberg, 1904. — 182 s. (пол.)
- Księga adresowa Król. Stoł. Miasta Lwowa: rocznik 17, 1913. — Lwów; Stryj: wydawca Franciszek Reicman, 1912. — 695 s.+84 s. (dodatek) (пол.)
- Lwów: ilustrowany przewodnik / tekst J. Biriulow; red. W. Wujcyk. — Lwów: Centrum Europy; Wrocław: Via Nova, 2001. — 320 s. — ISBN 966-7022-26-9. (Ukraina). — ISBN 83-88649-32-9 (Polska). (пол.)
- Księga adresowa Król. stoł. miasta Lwowa: rocznik dziewiętnasty, 1916. — Lwów: wydawca Franciszek Reicman, 1915. — 440 s. (пол.)
- Skorowidz nowych i dawnych numerów realności, tudzież nazw ulic i placów król. stoł. miasta Lwowa według uchwał Rady miejskiej z r. 1871 z urzędowych źródeł zestawiony. — Lwów: Nakładem Karola Wilda, 1872. — 271 s. (пол.)
Посилання
- Проєкт «Вулиці Львова»: вулиця Мулярська. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Процитовано 29 червня 2021.