Вулиця Небесної Сотні (Кременчук)

Небесної Сотні вулиця — одна з найдовших вулиць Кременчука. Протяжність близько 2600 метрів.

Вулиця Небесної Сотні
Кременчук
Вулиця Небесної Сотні від перехрестя з вулицею Соборною в сторону правого берега
Вулиця Небесної Сотні від перехрестя з вулицею Соборною в сторону правого берега
Район Автозаводський
по більшій частині вулиці проходить межа між районами
Назва на честь Небесної Сотні
Колишні назви
Зелено-Константинівська, Столипінська, Пролетарська[1]
Загальні відомості
Протяжність 2,5 км
Номери телефонів 2-1X-XX, 2-2X-XX, 2-3X-XX, 2-6X-XX,
291-XX-XX, 3-1X-XX, 3-2X-XX, 3-3X-XX,
3-6X-XX, 3-7X-XX, 3-9X-XX, 5-3X-XX, 6-XX-XX, 71-XX-XX, 74-XX-XX, 77-XX-XX, 79-XX-XX
Транспорт
Автобуси 2, 9
Тролейбуси 3
Маршрутні таксі 2, 2-С, 2-В, 3-А, 3-Б, 5, 7, 8, 9, 10-Б, 12, 16-А, 22, 24, 25, 26, 27, 28, 28-А, 28-Б, 29, 30, 31 [2]
Зупинки громадського транспорту вул. Троїцька, Центр, Ринок, Крюківський міст
Рух двобічний
Покриття асфальт
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Навчальні заклади КУЕІТУ [3]
Поштові відділення відділення зв'язку № 17
Комерція центральний ринок, представництва банків Ощадбанк
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap пошук у Nominatim
На карті
На карті населеного пункту
Мапа
 Вулиця Небесної Сотні у Вікісховищі

Попередні назви: Зелено-Костянтинівська, Столипінська, Пролетарська (до 31.05.2016)[4].

Походження назви

Вулиця названа на честь Небесної Сотні.

Розташування

Вулиця Небесної Сотні — зупинка Центр

Вулиця розташована переважно в південній та частково в центральній частині лівобережної частини Кременчука. Починається із роздоріжжя вулиць біля Крюківського мосту, тобто з півдня і прямує на північ, таким чином сполучаючи лівобережну частину міста з правобережною.

Проходить крізь такі вулиці (з початку вулиці до кінця):

  • Українська (перетинає під путепроводом закінчення вулиці Української та вливається зліва через 100 метрів після перетинання)
  • Миколаївська (відгалужується вправо)
  • Театральна (перетинає зліва направо)
  • Першотравнева (перетинає зліва направо)
  • Павлівська (відгалужується вправо)
  • Соборна (перетинає зліва направо)
  • Ігоря Сердюка (перетинає зліва направо)
  • Майора Борищака (відгалужується вправо), але пішохідною доріжкою
  • Івана Мазепи (перетинає зліва направо)
  • Софіївська (перетинає зліва направо)
  • Троїцька (перетинає зліва направо)
  • 1905 року (відгалужується вліво кінець вулиці)
  • Сумська (відгалужується вправо)
  • Провулок Сумський
  • Садова
  • Махорочна (відгалужується вправо)
  • Провулок Щемилівський
  • Ткаченка (перетинає зліва направо)
  • 8 Березня (перетинає зліва направо)
  • Провулок Раскової (відгалужується вправо)
  • Провулок Прорізний
  • Приріченська вулиця (перетинає зліва направо)

Опис

Вулиця є однієї з основних транспортних артерій Кременчука, не в останню чергу завдяки Крюківському мосту[5].

По вулиці, починаючи з перетину з вул. Троїцької і до початку, проходить межа районів Кременчука Автозаводського й Крюківського.

Історія

Вулиця на початку XX століття

ХVІІІ століття

У минулому (план 1774 р.) по цій вулиці проходив кордон міста, а далі вже тягнулися заболочені заплави річок Кагамлика та Кривої Руди. У глибині житлових кварталів було багато садів, тому вулиця й отримала назву Зелено-Костянтинівська.

У кінці перебування в Кременчуці намісництва (1789) міські кордони були відсунуті до сучасних вулиць Гагаріна та Горького, а Зелено-Константинівська втрачає своє прикордонне положення та перетворюється на звичайну міську околицю.

ХХ століття

У роки Другої світової війни Пролетарська, як і більша частина міста, зазнала величезних руйнувань. Відразу ж після визволення кременчужани розпочали перший етап відбудови: розбирали завали, розчищали проходи, дороги, тротуари.

ХХI століття

20 лютого 2020 року на розі вулиці Небесної Сотні та Ігоря Сердюка на будинку № 21/35 під час меморіальних заходів, присвячених Дню пам'яті Героїв Небесної Сотні було відкрито меморіальний барельєф Ігорю Сердюку.[6]

Будівлі та об'єкти

На вулиці знаходяться ВНЗ «Кременчуцький університет економіки, інформаційних технологій і управління»[3], велика кількість магазинів, центральний ринок, автозаправна станція.

Пам'ятки архітектури

Примітки

Джерела

  • Лушакова А. М., Євселевський Л. І. Вулицями старого Кременчука / А. М. Лушакова, Л. І. Євселевський. — Видання друге, перероблене і доповнене. — Кременчук: Вид–во «Кременчук», 2001. — 224 с. (рос. мовою).
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.