Вулиця Сковороди (Полтава)
Ву́лиця Сковороди́ — одна із вулиць Полтави, знаходиться у Київському районі. Пролягає від майдана Незалежності до вулиці Лугової.
Вулиця Сковороди Полтава | |
---|---|
Полтавська державна аграрна академія, вул. Сковороди 1/3 | |
Район | Київський |
Назва на честь | Григорія Савича Сковороди |
Колишні назви | |
вул. Колонійська, вул. Лассаля | |
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
Навчальні заклади | Полтавська державна аграрна академія, Аграрно-економічний коледж |
Зовнішні посилання | |
У проєкті OpenStreetMap | пошук у Nominatim |
Мапа | |
Вулиця Сковороди у Вікісховищі |
Названа на честь Григорія Савича Сковороди, українського просвітителя, філософа і поета.
Вулиця Сковороди прокладена на початку XIX століття. Тут розташовувалося поселення німецьких промислових колоністів, запрошених за часів Олексія Куракіна, тому перша назва вулиці — Колонійська. У 1920-х роках перейменована на вулицю імені Лассаля.
У 1875 — 77 роках споруджено головний будинок Полтавської Духовної семінарії. 1915 року в ньому розмістилося евакуйоване Віленське юнкерське училище. Від 1920 року в цьому будинку — Полтавський сільськогосподарський інститут (нині Полтавський державний аграрний університет). Аграрний університет займає також будинок колишнього Полтавського жіночого єпархіального училища.
1871 року у поміщика Башкірцева і німецьких колоністів Шиклера і Бенке придбано ділянку, на якій у 1875-76 роках інженером Федоровим споруджено будинок Полтавського духовного училища (нині аграрно-економічний коледж).
У будинку № 7, у свого товариша Старицького, у 1861 році жив і помер Михайло Васильович Остроградський.
До вулиці Сковороди прилучаються: вулиці Театральна — Володимира Козака — провулок Шкільний — провулок Сковороди — вулиці Федора Моргуна — Олександра Лютого — Хімічний проїзд — вулиці Кожевна і Ломоносова.
Галерея
- Полтавське жіноче єпархіальне училище, 1900
- Аграрно-економічний коледж
- Будинок 1912 року (вул.Сковороди 21)
Література
- «Полтавщина:Енциклопедичний довідник». Довідник. (За ред. А. В. Кудрицького.- К.: УЕ, 1992). Стор. 872 (укр.)