Вулиця Фейєрбаха (Харків)

Вулиця Фейєрбаха — вулиця в Московському районі Харкова. Починається від Харківської набережної і йде на схід до майдану Фейєрбаха.

Вулиця Фейєрбаха
Харків
Вид на вулицю Фейєрбаха з майдану Фейєрбаха. Корпуси Дорожної клінічної лікарні з'єднані надземним переходом
Вид на вулицю Фейєрбаха з майдану Фейєрбаха. Корпуси Дорожної клінічної лікарні з'єднані надземним переходом
Місцевість Захарків
Район Московський
Назва на честь Людвіга Феєрбаха
Колишні назви
Немишлянська, Дворянський провулок, Вознесенська
Загальні відомості
Дата початку забудови 1-а половина XVIII століття
Протяжність 340 м
Координати початку 49°59′27″ пн. ш. 36°14′30″ сх. д.
Координати кінця 49°59′24″ пн. ш. 36°14′47″ сх. д.
Транспорт
Рух двосторонній
Покриття асфальт
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Будівлі від № 1 до № 14
Архітектурні пам'ятки № 5
Медичні заклади Дорожна клінічна лікарня
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap пошук у Nominatim
Мапа
 Вулиця Фейєрбаха у Вікісховищі

Історія і назва

Вулиця Фейєрбаха розташована на місці колишньої Немишлянської слободи. Перша назва цієї вулиці, отримана в 1804 році — Немишлянська. У 1846 році її перейменували в Дворянський провулок, оскільки вона з'єднувала Дворянську набережну (нині Харківська набережна) з Дворянською вулицею (нині вулиця Юлія Чигирина). В 1860-і роки провулок перейменували у вулицю Вознесенську. Ім'я німецького філософа Людвіга Фейєрбаха вулиця отримала в 1922 році[1].

У XVIII—XIX століттях вулиця була зв'язана з Міщанською вулицею (нині Громадянська), по колишньому Міщанському мосту через річку Харків[2].

Будинки
  • Будинок № 3 — Це дворове місце належало старшинському і дворянському роду Алфьорових, який вівся від сотника Сумського полку Марка Алфьорова. Садиба Алфьорових упродовж життя в ній кількох поколінь розбудовувалася, в домі збиралися представники харківської знаті, які мали вагу в житті міста. В 1866 році до Харкова прибув новий губернатор, П. П. Дурново, і купив садибу Алфьорових. Упродовж губернаторства Дурново садиба була осередком активного громадського життя. У 1870 році П. П. Дурново залишив Харків, а садиба пізніше була куплена Ю. Л. Борткевичем. При новому господареві будівлі почали здавати в оренду, а також влаштували в садибі горілчаний завод. Ще пізніше, після революції 1917 року, садибу було націоналізовано[1].
  • Будинок № 5 — Пам'ятка архітектури Харкова, охорон. № 624. Житловий будинок початку XX століття, архітектор невідомий. Імовірно, насправді будинок був зведений раніше. Це флігель, що був розташований при в'їзді в маєток графів Сіверсів. Зокрема, тут провів дитинство Олександр Карлович Сіверс, який пізніше став Харківським губернатором. Флігель був двічі перебудований[3].
  • Будинок № 8 — Це дворове місце купив у 1830-х роках підполковник артилерії Ф. Д. Лихачов і у 1841 році побудував дім за типовим проектом. По смерті батьків будинком володіла одна з дочок Лихачова, Клеопатра, яка вийшла заміж за багатого поміщика Івана Катеринича. В маєтку Катериничів у селі Марківці в 1846 році гостював Тарас Шевченко, який написав акварельні портрети Катеринича і його матері Марії Федорівни. Після реформи 1861 року сім'я Катериничів постійно проживала в Харкові, і написані Тарасом Шевченком портрети зберігалися в цьому домі. Зараз портрети в Національному музеї Тараса Шевченка в Києві[4].
  • Будинок № 10 — Колишня ортопедична лікарня Юліуса Фінка[5].
  • Будинки № 13/5, 14/4 — Дорожна клінічна лікарня[6]. Будівлі виходять на майдан Фейєрбаха. Пам'ятки архітектури Харкова, 1914 рік, архітектор О. І. Ржепішевський, колишня лікарня Червоного Хреста.

Див. також

Майдан Фейєрбаха (Харків)

Примітки
  1. Андрей Парамонов (7 вересня 2018). Прогулки по Харькову: Дом Павла Алферова в Дворянском переулке. Архів оригіналу за 21 січня 2021. Процитовано 21 січня 2021.
  2. Е. А. Плотичер. История улиц и площадей Харькова. Район Московского проспекта. Архів оригіналу за 23 грудня 2020. Процитовано 23 грудня 2020.
  3. Андрей Парамонов (12 квітня 2020). Прогулки по Харькову с Андреем Парамоновым. Дом графа Сиверса по Вознесенской улице. Архів оригіналу за 23 січня 2021. Процитовано 23 січня 2021.
  4. Андрей Парамонов (6 квітня 2018). Прогулки по Харькову: Дом Клеопатры Катеринич по Вознесенской улице. Архів оригіналу за 22 січня 2021. Процитовано 22 січня 2021.
  5. Лак вместо перчаток. 5 квітня 2016. Архів оригіналу за 22 січня 2021. Процитовано 22 січня 2021.
  6. Терапевтический стационар Харьковской клинической больницы на железнодорожном транспорте № 2

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.