Вулиця 23 Серпня (Харків)

вулиця 23 Серпня; Харків
	Пам'ятник воїнам-визволителям Пам'ятник воїнам-визволителям
Район	Шевченківський
Загальні відомості
Протяжність	2,4 км
Транспорт
Найближчі станції метро	23 Серпня
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap	пошук у Nominatim
Мапа

Ву́лиця 23 Се́рпня — вулиця міста Харкова, яка починається від вулиці Клочківської, проходить через все Павлове Поле та з'єднується з вулицею Отакара Яроша біля Саржиного Яру. Довжина 2,5 км. Заснована в 1959 р. Перша назва — Центральна вулиця, оскільки планувалася головною вулицею житлового масиву Павлове Поле. Нинішню назву отримала 20 серпня 1963 року. 29 березня 1967 року в неї увійшла як продовження вул. Мало-Очаківська (первинна назва —Ново-Проектна)[1].

Історія

Вулиця названа на честь знаменної дати — визволення міста від нацистів у 1943 році.

Напередодні визволення міста нацисти спішно почали будувати оборонні укріплення на північній околиці Харкова, в тому числі і в районі Клочківської, тобто в західній частині нинішньої вулиці 23 Серпня. Тут, в день штурму міста, бійці 183-ї Харківської стрілецької дивізії в жорстокому бою зламали оборону нацистів та увійшли в місто.

Через 16 років, у 1959 році, на плані міста, на місці колишніх боїв, з'явилася вулиця 23 Серпня. Її виникнення було пов'язано з будівництвом житлового масиву на Павловому Полі.

Уздовж плавно зігнутого північно-східного боку вулиці розташовані шість чотирнадцятиповерхового будинків «точкового» типу (архітектори В. С. Васильєв, Г. М. Соколовський, Г. І. Іванова, Л. Н. Лоєвська, Л. М. Тюльпа, 1965 -1977). Їх об'єднують прибудовані одноповерхові магазини і підприємства побутового обслуговування. Перспективу ряду корпусів замикає будівля кінотеатру імені А. П. Довженко, побудованого за типовим проектом[2].

Пам'ятки

Канатна дорога. Вид знизу

Пам'ятник Воїну-визволителю (1981)
Бульвар за пам'ятником. Біля входу розташовані дві гармати ЗІС-2 і дві плити з написами «1941» і «1945», в самому сквері — пам'ятний камінь з перерахуванням стрілецьких дивізій, які отримали найменування «Харківські» за визволення міста у 1943 році.
Кінотеатр ім. Довженка
Наприкінці вулиці, на Отакара Яроша, розташована посадкова станція підвісної канатної дороги Павлове Поле — Центральний парк культури та відпочинку

Транспорт

По вулиці проходить багато маршрутів автобусів і один маршрут тролейбуса — 12 (вул. Клочківська — вулиця Рудика)[3].

21 серпня 2004 року була відкрита станція метро «23 Серпня» Олексіївської лінії.

Примітки

Дмитриева Е.Н., Дьякова Е.В., Харченко Н.М; под общ. ред. Куделко С.М. (2011). Харьков: справочник по названиям: 7000 улиц, площадей, скверов, районов... Харьков: «Издательство САГА». с. 84. ISBN 978-617-575-024-7.
Лейбфрейд А.Ю., Реусов В.А., Тиц А.А. (1985). Харьков: Архитектура, памятники, новостройки. Путеводитель. Харьков: Прапор. с. 94.
Маршруты общественного транспорта по улице // Харьков транспортный

Література

Н. Т. Дьяченко. Вулиці та площі Харкова. — Харків: вид. «Прапор», 1974, тираж 40 000

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[1] Дмитриева Е.Н., Дьякова Е.В., Харченко Н.М; под общ. ред. Куделко С.М. (2011). Харьков: справочник по названиям: 7000 улиц, площадей, скверов, районов... Харьков: «Издательство САГА». с. 84. ISBN 978-617-575-024-7.

[2] Лейбфрейд А.Ю., Реусов В.А., Тиц А.А. (1985). Харьков: Архитектура, памятники, новостройки. Путеводитель. Харьков: Прапор. с. 94.

[3] Маршруты общественного транспорта по улице // Харьков транспортный