Саржин Яр

Річка Саржинка взимку

Верхів'я Саржиного Яру в лісопарку Сокольники-Помірки

Саржин яр починається в Лісопарку недалеко від П'ятихаток і, заглиблюючись, йде з північного сходу на південний захід до річки Лопань.

По дну яру від Олексіївки протікав Саржин струмок, права притока річки Саржинка. Струмок було засипано при прокладці по дну яру в 2006 лінії ЛЕП на П'ятихатки та зараз зберігся фрагментарно.

Річка Саржинка бере початок біля селища Жуковського, протікає під Білгородським шосе (через неї перекинуто металевий пішохідний місток), утворює Качине озеро перед Біоліком, через урочище Помірки спускається на дно Саржиного яру (і далі тече виключно по ньому), зливається з Саржиним струмком та утворює Комсомольське озеро нижче медичного комплексу.

Далі річка заболочується, протікає під Павлопольским автомобільним віадуком (вул. Дерев'янка), під яким у неї впадає ліва притока струмок Сокільники, що випливає з території ХАЗ та протікає під білим залізничним віадуком дитячої залізниці; потім Саржинка утворює інше озеро під місцевою назвою Топле (названо так по великій кількості затонулих дерев) та потім — болото між новим Ботанічним садом ХДУ та парком Горького під канатною дорогою.

Практично пересохла до перетину Саржинської та Рязанської вулиць Саржинка після мінерального джерела наповнюється всією його невикористаною водою. Потім вона протікає: під дамбою проспекту Науки, південніше готелю «Мир» та стадіону університету, а потім в бетонному колекторі — під Клочківською вулицею, приватною забудовою Павлівки, висотними будинками (із заходу від району «Павлівка Ріверсайд парк»), під гаражами, і впадає в річку Лопань на Павлівці напроти вулиці Бесарабської.

У Лісопарку і до дамби проспекту Науки забудова яру відсутня. Між проспектом Науки та вул. Клочківською на схилах яру побудовані висотні будинки.

У 2018 році було зроблено реконструкцію території зони відпочинку в Саржиному яру від дамби до території джерела мінеральної води. На цій території, зокрема, було створено сім озер, розташованих на трьох різних рівнях, влаштовано дитячі ігрові майданчики та майданчик для занять спортом, зроблено благоустрій території, облаштовано новий вихід сходами до станції метро “Ботанічний сад”. В ході реконструкції в яру відновили навіс над джерелом, відремонтували бювети та купелі.[1][2]

У 2020 р. проєкт “Водно-пейзажний парк «Саржин яр», розроблений компанією «SBMstudio», отримав Гран-прі Першої Національної премії з ландшафтної архітектури і садового дизайну у номінації «Реновація і ревіталізація територій».[3]

Харківський міський голова Генадій Кернес анонсував в одному з інтерв'ю продовження будівельних робот в Саржиному яру. Територію зони відпочинку, яка становить близько 45 га, планується збільшити ще на 30 га, приєднавшидо неї частину яру до мосту на вул. Дерев’янка.[4]

Нижче трамвайного кільця на перетині вулиць Клочківської та Новгородської яр частково засипаний (річка Саржинка тече у колекторі під забудовою та гаражами) та забудований будинками приватного сектора.

У XVIII столітті в ближній до річки Лопань частині яру існувала маленька слобідка, у 1779 році належала «обер-камермейстру» Скрипову та налічувала 32 чоловічі душі (враховувалися лише чоловіки; жінок не рахували, оскільки вони не платили податків). [5] Розташовувалася на перетині Золочівської дороги (нині Клочківська вулиця) з річкою Саржинка; на карті 1788 року називається хутір Саржин.

Харківська канатна дорога

• Саржин струмок і річка Саржинка.
• Заповідне урочище Помірки, між Олексіївської балкою та верхів'ями Саржиного яру, в Данилівському лісі. Площа 200 га (сім лісових квадратів).
• Фінська гірка (лівий схил яру) з могилою Невідомого солдата — найвища для катання на лижах в Лісопарку.
• Спортивна база «Спартак» (колишній стадіон «Вища школа») (лівий схил).
• Комсомольське озеро, під Харківською міською лікарнєю швидкої та невідкладної допомоги ім. Мещанінова. Заболочено.
• Канатна дорога. Побудована в 1971 між парком Горького та Павловим Полем через Саржин яр. Довжина 1400 м.
• Храм на честь ікони Божої матері «Розрада» на лівому схилі Саржиного яру. Дерев'яний, псевдоросійський стиль. Відкритий 21 серпня 2011 року.
• Джерело мінеральної води Харківська-1 з купальнею.
• Станція метро «Ботанічний сад», відкрита в 2004, знаходиться в дамбі проспекту Науки.

Джерело мінеральної води Харківська-1

Джерело в Саржиному Яру

Гідрологічний пам'ятник природи. Обсяг — 345 тисяч літрів мінеральної води на добу. Розташований між Шатилівкою (Нагірний район) та Ботанічним садом (Павлове Поле). Над джерелом в 1960[6] (за іншими даними — у другій половині 60-х років)[7] був побудований бетонний павільйон оригінальної футуристичної форми на трьох опорах.

По самому яру можна пересуватися лише пішки або на велосипеді, по доріжках та стежках. У 2006 по дну яру з Павлового Поля до П'ятихаток була прокладена лінія електропередачі ЛЕП-100.

Саржин яр перетинають такі транспортні магістралі:

• Саржин міст-віадук між вулицями Дерев'янко та Сумською. По мосту ходить 12 і 40 тролейбус — над яром.
• Підвісна канатна дорога від парку Горького на Павлове поле — над яром.
• Олексіївська лінія метро — під яром.
• Дамба на проспекті Науки — в тілі дамби, насипаної через яр (під проспектом Науки).
• Вулиця Клочківська — через яр.

• При будівлі Олексіївської лінії метрополітену частина перегону між станціями «Наукова» та «Ботанічний сад» і сама станція «Ботанічний сад» будувалися відкритим способом робіт поперек Саржиного яру. Лінія метро проходить в насипній греблі під проспектом Науки вище рівня землі і вище річки Саржинка.

• Саржинка
• Саржин струмок
• Харківський Лісопарк
• Джерело Харківська-1

• Саржин яр та джерело мінеральної води - відеоекскурсія. 2015 FullHD (рус.)
• Віадук на Павлове Поле через Саржин Яр з супутника
• Комсомольське озеро з супутника
• Дамба проспекту Науки через яр з супутника
• Перетин яру з Клочківської і коло трамваю
• Види Саржиного Яру^{[недоступне посилання з травня 2019]}

• Саппа Н. Н. Харківщина заповідна: Путівник. — Харків : Прапор, 1987. — 118 с. — 20 000 прим.
• Харків: Архітектура, пам'ятники, новобудови: Путівник / Клейн Б. Г.,Лаврентьєв І. Н.,Лейбфрейд А. Ю. та ін. — 2-е вид., испр. і доп. — Харків : Прапор, 1987. — 151 с.
• Яри // Харків: довідник по назвах: 7000 вулиць, площ, скверів, районів.. / Е. Н. Дмитрієва та ін. — Харків : САГА, 2011. — 432 с. — ISBN 978-617-575-024-7.