Вупі Голдберг

Карін Джонсон народилася в чорному кварталі Нью-Йорка.

Прізвисько Вупі отримала завдяки здібності голосно пускати гази (whoopee cushion — «подушечка-пердушечка»). Прізвище Голдберг взяла від єврейської половини родини.

В 60-тих всією душею зустріла молодіжну революцію. Після бурхливого захоплення хіппі жила на допомогу з безробіття, намагаючись позбавитися від наркотичної залежності. Щоб заробити на життя, працювала в моргу, гримуючи покійних.

Вупі Голдберг тричі одружувалась і має доньку:

• Елвін Мартін (1973—1979), донька Олександра.
• фотограф Девід Кассен (1986—1988),
• Лайл Трахтенберг (1994—1995), проте зізналася, що вступала до шлюбу тільки для того, щоб відчувати себе «нормальною», і не любила жодного з своїх чоловіків^{[джерело?]}. Акторці приписують кілька романів (Френк Ланджелла, Тед Денсон, Тімоті Далтон, Едді Голд).

Вже у вісім років грала в спектаклях дитячого театру Елен Рубінштейн.

У 70-ті природжена акторка перебиралася з театру в театр, підробляючи в Сан-Дієго та Сан-Франциско. Гастролювала з різними трупами по США та Європі.

Відомою Вупі Голдберг стала після власного «Шоу привида», де зіграла одразу шість різних персонажок — від жебрачки до мільйонерки.

Після чого Голдберг завойовує успіх на телебаченні передачею «Комічна допомога», що тривала п'ять років і була відновлена ​​роки потому, коли Голдберг вже прославилася в кіно.

У 1985 Голдберг дізналась, що її улюблений роман «Барва пурпурова» вирішив екранізувати Стівен Спілберг, і написала лист авторці роману Еліс Вокер з проханням про роль. Головна роль афроамериканки, що еволюціонує від домогосподарки, що потерпає від сімейного насильства, до рішучої жінки, що позбавляється диктату чоловіка, зробила Голдберг знаменитою — номінація на «Оскар» і премія «Золотий глобус» стали вінцем нелегкого шляху на екран. Фільм здобув широку популярність і суспільний резонанс.

Завоювання ж «Оскару», премії «Сатурн» та другого «Золотого глобуса» Голдберг принесла комедійна роль — ​​екстрасенски Оди Мей Браун у метафізичній мелодрамі Джеррі Цукера «Привид» (1990). Вупі Голдберг стала другою після Гетті Мак-Денієл афроамериканською акторкою, яка отримала премію «Оскар» і теж за найкращу жіночу роль другого плану.

Чудо перевтілення Голдберг у фільмі «Привид» можна оцінити особливо виразно порівняно з її попередньою роллю — бездомної, що помирає від пухлини мозку, в роуд-муві Андрія Кончаловського «Гомер і Едді». Цей фільм отримав Гран-прі МКФ у Сан-Себастьяні (1989).[2][3]

1994 року Вупі Голдберг стала першою афроамериканською ведучою церемонії вручення премії «Оскар». Також була ведучою в 1996, 1999 і 2002 роках.

2001 року отримала зірку на Голлівудській алеї слави.

• «Оскар»[4]
  • 1985 — номінація за найкращу жіночу роль у фільмі «Барва пурпурова»
  • 1990 — премія за найкращу жіночу роль другого плану у фільмі «Привид»
• «Золотий глобус»
  • 1985 — премія за найкращу жіночу роль — драма у фільмі «Барва пурпурова»
  • 1990 — премія за найкращу жіночу роль другого плану у фільмі «Привид»

1 квітня 2010 року Вупі Голдберг приєдналася до Сінді Лаупер у запуску її кампанії, покликаної викликати ширшу обізнаність про дискримінацію ЛГБТ-спільноти та закликати гетеросексуальних людей об'єднатися з спільнотами геїв, лесбійок, бісексуальних та транссексуальних людей. В кампанії також брали участь Джейсон Мрез, Елтон Джон, Джудіт Лайт, Синтія Ніксон, Кім Кардаш'ян, Клей Ейкен, Шерон Осборн та Келлі Осборн.[5]

• Вупі Голдберг на сайті All Movie Guide (англ.)
• Summary of Goldberg's history with dyslexia
• Interview with the Sunday Telegraph, May 2009
• Sister Act Booking