Вусач-Розалія альпійська
Вуса́ч-Роза́лія альпі́йська (Вуса́ч альпі́йський) — (лат. Rosalia alpina Linnaeus, 1758 = Cerambyx pilosus Poda, 1761) — вид жуків із родини Вусачів.
? Вусач-Розалія альпійська(Вусач альпійський) | ||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||
| Rosalia alpina Linnaeus, 1758 | ||||||||||||||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||
Природоохоронний статус
Станом на 2020 рік вид занесений до Червоного списку Міжнародного союзу охорони природи і Червоної книги України зі статусом «вразливий».
Поширення
R. alpina — елемент пан'європейської групи у складі європейського зоогеографічного комплексу. Ареал охоплює всю Європу, Кавказ, частково Туреччину і Північний Іран.
В Українських Карпатах є звичайним на південно-західному макросхилі (Закарпаття), а на північно-східному є дуже рідкісним.
Екологія
Вид трапляється на стовбурах, гілках та листі дерев, на зрубах у букових лісах. Вид тісно прив'язаний до букових лісових формацій. Дорослі комахи не відвідують квітів.
Морфологія
Імаго
Вусики на вершині 3—6-го члеників з густими пучками чорних волосків. Передньоспинка поперечна, на боках заокруглена із зачатковим горбиком на бічному краї і по одному горбику з боків диска. У самця можна розрізнити тільки 5 черевних сегментів. Тіло в прилягаючому волосяному покриві сіро-синього кольору. Надкрила з чорними плямами і перев'язями. Довжина тіла становить 20—35 мм.
Личинка
Передній край лоба личинки гладкий, увігнутий. З кожної сторони голови по два-чотири дрібних вічка. Передній край гіпостому з виїмкою перед ґулою. Верхня губа кругла, з двома поздовжніми боріздками. Мандибули з глибокою поперечною боріздкою. Пронотум з помаранчевими спереду розділеними плямами в основній частині в рідких дрібних поздовжніх боріздках. Ноги з чотирма члениками і добре вираженим кігтиком. Поверхня седньо-, задньогрудей і мозолі черевця вкриті ніжною сіточкоподібною зморшкуватою скульптурою. Мозолі черевця з дорзальної сторони з двома поздовжніми і двома поперечними, а з вентральної — з однією поперечною і до чотирьох поздовжніх боріздок. Дихальця округло-овальні. Довжина дорослої личинки становить 35 мм, а ширина 8 мм.
Життєвий цикл
Личинка розвивається в деревині листяних порід, проте надає перевагу майже винятково буку. Розвиток триває 2—4 роки.
Література
- Бартенев А.Ф. Обзор видов жуков-усачей (Coleoptera: Cerambycidae) фауны Украины // Вісті Харківського ентомологічного товариства. — 2003 (2004). — 11, № 1-2. — с. 24-43
- Загайкевич І.К. Таксономия и экология усачей. — К.: Наукова Думка, 1991. — 420 с.;
- Заморока А.М. Жуки-вусачі Івано-Франківської області // мат. конф. «Проблеми вивчення та охорони біорізноманіття Карпат і прилеглих територій». — Івано-Франківськ, 2007. — с. 131—132;
- Тимочко В.Б., Киселюк О.І. Сучасний стан рідкісних видів комах на території Карпатського національного природного парку // тези конференції «Рідкісні та зникаючі види комах та концепції Червоної книги України». – К., 2005. – с. 108-110.