Вєтрова Марія Федосіївна

Народилася в с. Солонівка Чернігівської губернії (нині село Городнянського району Чернігівської обл.), за іншими даними, в м. Чернігів. Була позашлюбною дитиною Ганни Вєтрової, дружини станового малоросійського козака.

Виховувалась у сирітському будинку.

1888 закінчила Чернігівську жіночу гімназію. Викладала в народній школі. Виступала в українській трупі Миколи Садовського.

Від 1894 навчалась на Вищих жіночих курсах у м. Санкт-Петербург. Входила до народницького гуртка.

Вночі з 2 на 3 січня 1897 (з 21 на 22 грудня 1896) заарештована за звинуваченням у зберіганні антиурядових видань, підозрювана в причетності до Лагтинської підпільної друкарні «Групи народовольців».

20(08) лютого 1897, будучи ув'язненою в Трубецькому бастіоні Петропавловської фортеці, вчинила самоспалення й понад три доби перед смертю страждала з тяжкими опіками. Таємно похована на петербурзькому Преображенському цвинтарі.

Звістка про цю трагедію викликала багатолюдні, переважно студентські, «вєтровські демонстрації» у С.-Петербурзі (за підтримки М. Бекетова, М. Кареєва, В. Ламанського, С. Платонова, Н. Котляревського), Москві та Києві.

Низкою конспіративних організацій було видано прокламації з приводу загибелі В. Особисто знайомий з нею Борис Грінченко відгукнувся віршем «Марусі Вітровій, мучениці, що спалила сама себе у Петропавловській тюрмі у Петербурзі», надрукованим 1897 у часописі «Житє і слово» на додаток до написаного Миколою Вороним некролога.

• Усенко П.Г. Вітрова (Вєтрова) Марія Федосіївна (Тодосівна) // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — 688 с. : іл. — ISBN 966-00-0734-5.