Вівсянка звичайна

Іван Верхратський подає для вівсянки звичайної народну назву «жовтогрудка», очевидно пов'язану з забарвленням пташки[2].

Гніздяться по всій Європі та більшій частині Азії. Також звичайна вівсянка була інтродукована до Нової Зеландії в 1862 році й зараз стала там звичайним птахом.

Більшість птахів — осілі, проте деякі найпівнічніші популяції є міграційними.

Птах характерний для відкритих просторів, узимку збирається у зграї.

Маса тіла 24-30 г, довжина тіла близько 17 см. У дорослого самця в шлюбному вбранні голова жовта, з темними рисками на тім'ї; щоки окреслені темними смугами спина і крила рудувато-бурі, з темною строкатістю; поперек і надхвістя руді; низ жовтий, воло і боки тулуба рудуваті, на боках темні риски; махові та стернові пера темно-бурі, зі світлою облямівкою, крайні стернові пера з білими краями; дзьоб сірий; ноги світло-бурі; у позашлюбному оперенні подібний до дорослої самки. У дорослої самки жовтого кольору в оперенні значно менше; на голові та на боках тулуба темна смугастість; воло бурувате, з темними рисками. Молодий птах схожий на дорослу самку.[3]

Кладка в оологічній колекції

Гніздо влаштовує на поверхні землі. Відкладає 3-6 яєць, що мають характерний для родини рисунок у вигляді рисок.

Гніздо у вигляді пухкої неглибокої чашечки із сухих розмочалених стебел і листя злаків, розташовується на землі в ямці або на траві, часто на схилі канави або яру, під прикриттям кущика або повалених гілок. Іноді крім трави додається невелика кількість моху, лишайнику, кінського волоса або шерсті парнокопитних тварин.[4]

Пташенята живляться переважно комахами, дорослі птахи — насінням.

• 8965 Сітрінелла — астероїд, названий на честь цього виду птахів.