Вівсянчик патагонський
Вівся́нчик патагонський[2] (Phrygilus patagonicus) — вид горобцеподібних птахів родини саякових (Thraupidae)[3]. Мешкає в Чилі і Аргентині.
? Вівсянчик патагонський | ||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Самець патагонського вівсянчика
Самичка патагонського вівсянчика | ||||||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Phrygilus patagonicus Lowe, 1923 | ||||||||||||||||
Ареал поширення виду Проживання впродовж року Зимування | ||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||
Phrygilus gayi patagonicus | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Опис
Довжина птаха становить 15-16 см. Виду притаманний статевий диморфізм. У самців голова, шия і верхня частина грудей темні, сизувато-сірі, обличчя чорнувате. Спина оливково-жовта з коричнюватим відтінком, нижня частина тіла зеленувато-жовта. Повкривні пера крил і хвіст темні, сизувато-сірі, махові пера сизуваті. У самичок голова, покривні пера крил і хвіст сірі, спина темно-оливкова, нижня частина тіла світло-жовтувато-зелена, нижня частина тіла світло-сіра.
Поширення і екологія
Патагонські вівсянчики мешкають на півдні Чилі, на заході Аргентини (на південь від Неукена) та на Вогняній Землі. Взимку частина популяції мігрує до центрального Чилі, досягаючи Вальпараїсо і Сантьяго. Патагонські вівсянчики живуть в помірних нотофагусових лісах та в чагарникових заростях. Зустрічаються на висоті до 1800 м над рівнем моря, переважно на висоті до 1200 м над рівнем моря.Живляться переважно насінням. а також дрібними плодами і комахами. Гніздо чашоподібне, розміщується на землі, серед коріння. В кладці від 2 до 4 світло-зелених яєць, поцяткованих пурпурово-коричневими або пупурово-сірими плямками.
Примітки
- BirdLife International (2016). Phrygilus patagonicus.
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Tanagers and allies. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 02 березня 2022.