Вівсянчик патагонський

Вівся́нчик патагонський[2] (Phrygilus patagonicus) — вид горобцеподібних птахів родини саякових (Thraupidae)[3]. Мешкає в Чилі і Аргентині.

?
Вівсянчик патагонський

Самець патагонського вівсянчика

Самичка патагонського вівсянчика
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Саякові (Thraupidae)
Рід: Вівсянчик (Phrygilus)
Вид: Вівсянчик патагонський
Phrygilus patagonicus
Lowe, 1923

Ареал поширення виду     Проживання впродовж року     Зимування
Синоніми
Phrygilus gayi patagonicus
Посилання
Вікісховище: Phrygilus patagonicus
Віківиди: Phrygilus patagonicus
EOL: 1050375
ITIS: 562048
МСОП: 22723075
NCBI: 555328

Опис

Самець патагонського вівсянчика
Самець патагонського вівсянчика

Довжина птаха становить 15-16 см. Виду притаманний статевий диморфізм. У самців голова, шия і верхня частина грудей темні, сизувато-сірі, обличчя чорнувате. Спина оливково-жовта з коричнюватим відтінком, нижня частина тіла зеленувато-жовта. Повкривні пера крил і хвіст темні, сизувато-сірі, махові пера сизуваті. У самичок голова, покривні пера крил і хвіст сірі, спина темно-оливкова, нижня частина тіла світло-жовтувато-зелена, нижня частина тіла світло-сіра.

Поширення і екологія

Патагонські вівсянчики мешкають на півдні Чилі, на заході Аргентини (на південь від Неукена) та на Вогняній Землі. Взимку частина популяції мігрує до центрального Чилі, досягаючи Вальпараїсо і Сантьяго. Патагонські вівсянчики живуть в помірних нотофагусових лісах та в чагарникових заростях. Зустрічаються на висоті до 1800 м над рівнем моря, переважно на висоті до 1200 м над рівнем моря.Живляться переважно насінням. а також дрібними плодами і комахами. Гніздо чашоподібне, розміщується на землі, серед коріння. В кладці від 2 до 4 світло-зелених яєць, поцяткованих пурпурово-коричневими або пупурово-сірими плямками.

Примітки

  1. BirdLife International (2016). Phrygilus patagonicus.
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Tanagers and allies. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 02 березня 2022.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.