Відділення Російського технічного товариства в Україні

Відділення Російського технічного товариства в Україні.

Російське технічне товариство (рос. РТО) засноване в листопаді 1866 в Санкт-Петербурзі. Метою його діяльності проголошувалося всебічне сприяння розвиткові промисловості та техніки в Росії. 1867 ухвалені «Основи для відкриття відділень у губерніях». Для новостворюваних місцевих товариств запроваджувався статус філій іногородніх відділень. Перше відділення РТО в Україні засноване 1869 в Миколаєві. До 1911 діяло вже 9 відділень — у Миколаєві, Києві, Одесі, Харкові, Катеринославі (нині м. Дніпро), Севастополі, Житомирі, Кременчуці, Полтаві. На початку 1914 в цих товариствах налічувалося близько 1400 членів, переважно інженерно-технічні працівники, підприємці, викладачі, вчені.

Практична діяльність відділень спрямовувалася на розв’язання різних технічних та виробничих проблем і включала в себе виступи в ролі експертів, підготовку та апробацію документів, видавничу діяльність, участь у роботі науково-технічних з’їздів, виставках тощо. У діяльності членів відділень спостерігалася певна спеціалізація. Так, Київське відділення стало своєрідним науковим центром із проблем цукрової промисловості, у Катеринославському переважав інтерес до гірничодобувної промисловості. У відділеннях значну увагу приділяли культурно-просвітній діяльності, вони стали важливим чинником розвитку технічної освіти та розповсюдження знань у робітничому середовищі. Їхніми зусиллями були засновані Смілянські технічні класи (1884), що готували кваліфікованих робітників для цукрової промисловості. Тривалий час функціонували школи десятників будівельної та шляхової справи і курси кочегарів при Київському та Одеському відділеннях. Миколаївське відділення утримувало двокласні курси для робітників із технічного креслення. Універсальні курси і школи діяли при Харківському та Катеринославському товариствах. До 1914 було засновано 20 навчальних закладів різних типів із 5—7 тис. учнів. У популяризації наукових знань і технічних досягнень переважала лекційна пропаганда (відомі вчені П.Алексєєв, Г.Де-Метц, М.Пильчиков). Влаштовувалися виставки, музеї, екскурсії, навчальні кіносеанси, розраховані на демократичні верстви населення. Київське, Одеське, Катеринославське, Харківське та Миколаївське відділення видавали свої «Записки». Всього вийшло 107 томів. Здійснювалися спроби налагодити випуск науково-популярної періодики. 1911—13 в Харкові друкувався журнал «Тяжелее воздуха», на сторінках якого пропагувалися повітроплавання та авіація.