Технічне креслення

В українській мові у значенні терміну «креслення» (документ) вживається «кресленик»[2] та «креслюнок» [3].

За ДСТУ 3321:2003[1] у системі конструкторської документації, у довідковій та навчально-методичній літературі, що стосується конструкторської документації слід вживати «кресленик» (слово «креслення» вживається лише у значенні процесу створення кресленика).

У кожній галузі виробництва зміст креслеників має свої особливості (зображення специфічних для цієї галузі об'єктів). Звідси походять назви окремих підрозділів технічного креслення:

• Машинобудівне креслення
• Будівельне креслення
• Суднобудівне креслення
• Топографічне креслення

За змістом і призначенням кресленики у технічному кресленні поділяються на такі види[1]:

• кресленик деталі (робоче креслення) — кресленик, який містить зображення деталі та інші дані, необхідні для її виготовлення і контролю;
• складальний кресленик (кресленик складальної одиниці) — кресленик, що зображує вироби, (складальні одиниці) та інші дані, необхідні для їх складання (виготовлення) і контролю;
• кресленик загального виду — кресленик, який визначає конструкцію виробу, взаємодію його складових частин і пояснює принцип роботи виробу;
• теоретичний кресленик — кресленик, який визначає геометричну форму (обриси) виробу і координати розташування складових частин;
• габаритний кресленик — кресленик, що містить контурне (спрощене) зображення виробу з габаритними, установними і приєднувальними розмірами;
• монтажний кресленик — кресленик, який містить контурне (спрощене) зображення виробу, а також дані, необхідні для його встановлення (монтажу) на місці експлуатації;
• кресленик на пакування — кресленик, що містить дані, необхідні для запаковування виробу.

Відповідно до етапів виробничого процесу (виготовлення заготовок і деталей, складання виробів, налаштування і т.п.), а також залежно від їхнього призначення й використання всі машинобудівні кресленики діляться на такі види:

• кресленики виробів основного виробництва, що зображують вироби, що виготовляються даним виробництвом, і їхні складові частини;
• кресленики виробів допоміжного виробництва — спеціальних інструментів, пристроїв, моделей, прес-форм і т.д., призначених для виготовлення виробів основного виробництва;
• кресленики технологічні — кресленики, що зображують заготовки, а також кресленики, призначені для виконання й контролю окремих технологічних операцій;
• кресленики експлуатаційні — графічні документи, що пояснюють інструкції з налаштування, регулювання, обслуговування виробів і їхніх частин;
• кресленики заявочні й патентні — кресленики, що стосуються оформлення документів винахідництва і раціоналізації.

Кожен з перерахованих видів креслеників складається із зображення виробу (групи, вузла, деталі), різних написів, що розміщують як безпосередньо в самих зображеннях, так і на вільному від них полі кресленика, розмірів і різних умовних позначок. Незалежно від типу, призначення й змісту всі технічні кресленики виконуються й оформляються за однаковими правилами, встановленими стандартами[4]. Ці правила спрощують креслярські роботи, надають графічним документам більшої однозначності і полегшують їхнє читання.

Перелік нормативних документів які визначають вимоги до технічного кресленика та чинні в Україні.

• Креслення
• Конструкторська документація

• ДСТУ ISO 128-1:2005 Кресленики технічні. Загальні принципи оформлення. Частина 1. Передмова та покажчик понять стандартів ISO серії 128 (ISO 128-1:2003, IDT)
• Островський О. Інженерне креслення з додатком основ комп'ютерного креслення (CAD): Навчальний посібник для студентів технічних навчальних закладів. — Львів: Оксарт, 1998. — 184 с. — ISBN 966-7113-27-2
• Інженерна графіка: креслення, комп'ютерна графіка:Навчальний посібник / За ред. А. П. Верхоли. — К.: Каравела, 2005. — 304 с. — Вища освіта в Україні. — ISBN 966-8019-35-0