Відкрита канапка

Кухарі на виробничій кухні готують велику кількість відкритих канапок. 1954 р., Данія, Копенгаген

В середні віки в якості столового посуду — тарілок — використовувалися тонкі плитки черствого хліба, звані «траншеями» (trenches) або «тренчерами» (tranchier)[1]. Традиційно, тренчер — це шматок черствого хліба, нарізаного квадратної форми, який використовували як тарілку, на яку клали страву перед тим, як її з'їсти. У кінці трапези, тренчер можна було з'їсти з соусом, але частіше його віддавали як милостиню бідним. Згодом тренчер перетворився на маленьку тарілку з металу або дерева.[2]

Кіоск, де продаються відкриті канапки 1954 р., Данія, Копенгаген

Тренчери були такими ж провісниками відкритих канапок[3], як і одноразовий посуд.

Прямий попередник англійського сaндвіча можна знайти в Нідерландах 17-го століття, де натураліст Джон Рей зауважив, що в тавернах яловичину нарізають на тонкі скибочки і їдять з хлібом і маслом, накладаючи шматочки на масло.[5] Ці факти показують, що голландський «belegd broodje» — відкрита канапка — ще не був знайомий в Англії.

Бутерброди поділяються на основні групи: відкриті — канапки (прості та асорті), закриті (сандвічі) закусочні (канапе) та гарячі.[11]

Відкрита канапка для самостійного готування: цільнозерновий хліб, вершкове масло, печінковий паштет, огірок та буряк.

Для приготування відкритих канапок використовують житній хліб — для бутербродів з жирними продуктами (шинкою, шпиком, салом), продуктами, що мають гострий смак (оселедцем, шпротами та ін.), і пшеничний хліб.

Для відкритих канапок пшеничний батон нарізають скибочками, трохи навскіс, 1-1,5 см завтовшки і масою 30-40 г. Вершкове масло для канапок зачищають, тверде — розм'якшують і розтирають. У масло додають зелень петрушки, сік лимона, гірчицю, майонез, тертий хрін, сир.[12]

Прості відкриті канапки готують з одного виду продуктів, наприклад бутерброд із маслом, із ковбасою, із сиром і т. ін.

Складні канапки готують з набору декількох продуктів, які добре поєднуються за кольором та смаком. Продукти укладають так, щоб вони повністю покривали хліб. Для відкритих канапок продукти слід розміщувати так, щоб канапку було зручно їсти, основний продукт у поєднанні з супутнім повинен добре виділятися.[13]

Відкриті канапкі з шинкою та смаженим яйцем

Відкриті канапки особливо поширені в скандинавських країнах, в Нідерландах, Латвії, Литві та Естонії, де їх часто їдять на обід, як сніданок або разом з іншими стравами[6].

Скандинавський відкритий сендвіч (данський: smørrebrød, норвезький: smørbrød, шведський: smörgås або macka) складається з одного шматка хліба, часто цільнозернового житнього хліба (данська: rugbrød, шведський: rågbröd, фінський: ruisleipä), на який покладено, наприклад, сир, шинка, індичка, креветки, копчений лосось, ікра, яйця, бекон, оселедець, рибне філе, паштет з печінкою, маленькі фрикадельки, Також додають деякі трави і овочі, такі як петрушка, тонко нарізаний огірок, томати або маринований буряк тощо.[7][14]

Три відкриті канапки з сьомгою, свининою та ростбіфом

Відкриті канапки є загальним, традиційним типом сендвіча в країнах Північної Європи,[9] Естонії, Латвії, Литві[8], Нідерландах, Польщі, Україні, де, як правило, їдять на сніданок, обід, вечерю, або як закуску.

У Фінляндії сандвіч називається voileipä, а в Естонії аналогічним võileib, що також означає «хліб з маслом».

У Північній Америці поширені відкриті канапки зі шматочка хліба, увінчаного теплими скибочками смаженого м'яса і соусу.[15]

• 
  Відкритий бутерброд з тунцем, гуакамоле та помідорами чері
• 
  Норвезькі відкриті канапки
• 
  Відкрита канапка з помідорами та моцареллою
• 
  Яєчний салат і копчений лосось на шматочку підсмаженого багета
• 
  Відкрита канапка з пастеллою та огірками
• 
  Відкрита канапка з креветками
• 
  Канапка з шинкою та сиром
• 
  Канапка з червоною ікрою
• 
  Скандинавський відкритий бутерброд
• 
  Данський відкритий бутерброд
• 
  Німецький відкритий бутерброд для дітей
• 
  Канапка зі смальцем та зеленою цибулею

• Бутерброд
• Паніно
• Сандвіч
• Канапка