Петрушка
Петру́шка (Petroselinum) — рід рослин родини окружкових.
| Петрушка | |
|---|---|
 | |
| Петрушка | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Айстериди (Asterids) |
| Порядок: | Аралієцвіті (Apiales) |
| Родина: | Окружкові (Apiaceae) |
| Підродина: | Селерові (Apioideae) |
| Триба: | Apieae |
| Рід: | Петрушка (Petroselinum) Hill, 1756 |
| Види | |
| |
 Вікісховище: Petroselinum | |
Морфологічна характеристика
Дво-, рідко однорічні рослини від 30 до 100 см заввишки. Цвіте в червні—липні. Листки темно-зелені, зверху блискучі. Прикореневі і нижні стеблові листки довгочерешкові, перисторозсічені з обернено-яйцеподібними, при основі клиноподібними 3-надрізними або глибоко-зубчастими листочками, верхні — трироздільні. Плоди 2.5 мм заввишки, сірувато-бурі, широкояйцеподібні.
Поширення
Відомо 3 види, поширені в Пд. і Зх. Європі. У східній Європі, у т. ч. в Україні, в культурі петрушка кучерява, городня (P. Cripsum, син. P. sativum),— дворічна пряноовочева рослина.
Різновиди петрушки
Розрізняють різновидності Петрушки кучерявої: Петрушку кореневу з конічним або округлим коренеплодом і невеличкою розеткою листків і Петрушку листкову з великою кількістю (до 60—70) листків. Коренеплоди й листки Петрушки багаті на вітамін С, провітамін А, мінеральні солі, етерну олію.
Історичний нарис
Петрушка, або Petroselinum crispum, родом зі Східного Середземномор'я. У Стародавній Греції та Стародавньому Римі споконвічно використовувалася як лікарська рослина. Петрушка є антисептиком, а також, як припускається, має протиракові властивості.
З XVI сторіччя розведення петрушки бере свій початок в Італії в ролі корисної рослини, а пізніше вона розповсюдилася в Англію, Німеччину та інші країни Європи, а також, цілком імовірно, в Америку. Її вирощують по всьому світу, але завжди — в доволі маленьких садах або городах. Зараз її цілий рік можна знайти в будь-якому універсамі.
Застосування
Здебільшого петрушку вирощують для використання в кулінарії, через її смакові якості. В їжу використовують її корінь та листя. Неодмінний складник української кухні. У порівнянні з іншими овочами, петрушка багатша на вітамін A, а також містить вітаміни К і С. Перед поданням петрушку ополіскують, але не змочують, оскільки це може привести до втрати вітаміну С. Листки і коренеплоди використовують свіжими і сушеними як приправу до різних страв, а також у консервній промисловості; в медицині — як сечогінний засіб.[1]
Примітки
- The Euro+Med Plantbase Project: Petroselinum crispum Архівовано 9 березня 2012 у Wayback Machine.
Джерела
- Біологічний словник / за ред. I. Г. Підоплічка. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974. — Т. 3. — 552 с.
Посилання
- Петрушка // Лікарські рослини : енциклопедичний довідник / за ред. А. М. Гродзінського. — Київ : Видавництво «Українська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — С. 336. — ISBN 5-88500-055-7.
- Петрушка // Дикі їстівні рослини України / Рева М. Л., Рева Н. Н.. — Київ : «Наукова думка», 1976. — С. 18, 35, 47, 50, 68, 135.